ОПОДАТКУВАННЯ

ОПОДАТКУВАННЯ

Усі податки та збори, ставки, пільги, правила, а також процедури та механізми нарахування та сплати податків встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до Податкового кодексу України (ПКУ) основними державними податками є:

• Податок на прибуток підприємств (ППП)

ППП сплачується з прибутку із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (НП(С)БО) або міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), на різниці, які визначені ПКУ. Суб’єкти підприємницької діяльності-резиденти, іноземні юридичні особи, які отримують прибуток із джерелом походження з України, та постійні представництва іноземних компанії підлягають оподаткуванню податком на прибуток підприємств за ставкою 18%.

НП(С)БО відрізняються від МСФЗ специфічними правилами, що застосовуються до корпоративних операцій. Зазвичай юридичні особи мають право вибирати, які правила бухгалтерського обліку застосовуватимуться, за винятком деяких випадків, коли повинні застосовуватися МСФЗ, зокрема для таких суб’єктів:

– підприємства, що становлять суспільний інтерес:

• емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів;

• банки;

• страхові компанії;

• недержавні пенсійні фонди;

• інші фінансові установи; 

• великі підприємства (за умови відповідності хоча б двом з трьох таких критеріїв: балансова вартість активів становить понад 20 млн євро; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становить понад 40 млн євро; середня кількість працівників – понад 250 осіб);

– публічні акціонерні товариства;

– підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення;

– підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

В українському законодавстві правила визначення постійних представництв подібні до тих, що викладені в угодах про уникнення подвійного оподаткування. Вони включають постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: 

– місце управління; 

– філія, офіс; 

– виробниче приміщення; 

– майстерня; 

– установка або споруда чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; 

– склад або приміщення, що використовується для доставки товарів;

– сервер.

Від сплати податку на прибуток підприємств звільняються:

– некомерційні структури (державні організації, благодійні організації та політичні партії);

– платники єдиного податку (з річним доходом від трансакцій менше 187 000 євро);

– виробники сільськогосподарської продукції.

• Податок на виведений капітал

Податковим кодексом України передбачено ставку податку на виведений капітал у розмірі 15%, що утримується юридичним особам-резидентом або постійним представництвом іноземної компанії від суми будь-якого доходу із джерелом походження з України, якщо інше не передбачено чинним двостороннім договором про уникнення подвійного оподаткування. Україна є учасницею понад 70 двосторонніх угод про уникнення подвійного оподаткування. До доходів, отриманих компаніями-нерезидентами від безпроцентних (дисконтованих) казначейських облігацій, застосовується спеціальна ставка 18% (п. 141.4.3 ПКУ).

Джерела доходів із походження з України включають:

– відсотки, що підлягають сплаті за кредитами та іншими борговими зобов’язаннями, випущеними компаніями-нерезидентами;

– прибуток від відчуження чи іншої передачі права власності на акції, похідні цінні папери або будь-які інші корпоративні права;

– роялті;

– прибуток від діяльності спільних підприємств в Україні.

Доходи, отримані в Україні у вигляді прибутків від відчуження акцій або корпоративних прав, відносяться лише до тих, що випущені українськими компаніями (п. 14.1.54 ПКУ). Таким чином, відчуження акцій або корпоративних прав, випущених компаніями-нерезидентами, наразі не є об’єктом податку на виведений капітал в Україні.

Резидент або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів за ставкою в розмірі 15 %(п. 141.4.2 ПКУ).

• Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО)

Ставка ПДФО становить 18% (податок нараховується на прибуток). Однак також можна застосовувати нижчі або нульові ставки ПДФО відповідно до чинних міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування. ПДФО сплачується будь-якою фізичною особою (резидентом або нерезидентом) при отриманні оподатковуваного доходу. Дохід для цілей ПДФО включає дохід, отриманий від операцій з інвестиційними активами. Визначення «інвестиційного активу» охоплює корпоративні права, акції, випущені акціонерними товариствами, та похідні цінні папери. Нерезиденти також підлягають оподаткуванню ПДФО при одержанні доходу з джерелом його походження з України, у тому числі доходів від відчуження акцій та корпоративних прав, випущених українськими компаніями (п. 14.1.54 ПКУ).

• Військовий збір

Платниками військового збору є:

1) особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 ПКУ;

2) фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп;

3) платники єдиного податку третьої групи.        

Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 цього підпункту, встановлюється з 1 жовтня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 2102–IX”.

Об’єктом оподаткування збором є:

1) для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, – доходи, визначені статтею 163 ПКУ;

2) для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, – щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

3) для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 цього пункту, – 1 відсоток від доходу, визначеного згідно із статтею 292 ПКУ.

Ставка збору становить: 

1) для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного підпункті 1 підпункту 1.2 цього пункту; 

2) для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, – 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць; 

3) для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 цього пункту, – 1 відсоток від доходу, визначеного згідно зі статтею 292 цього Кодексу. 

Починаючи з 1 січня року наступного за роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 2102-IX”, ставка збору для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту.

• Податок на додану вартість (ПДВ)

Реалізація товарів (послуг) на митній території України, ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України обкладаються ПДВ. Основна ставка ПДВ становить 20% договірної вартості відповідних товарів (послуг). Нерезиденти можуть бути платниками ПДВ через постійні представництва, які зареєстровані платником ПДВ.

У зв’язку з російською агресією проти Україні та введенням внаслідок цього воєнного стану на території України Урядом було прийнято рішення про внесення тимчасових змін до ПКУ (до закінчення дії воєнного стану): юридичні особи – платники єдиного податку звільнені від сплати ПДВ, а також митних зборів за імпорт товарів та послуг під час воєнного стану.

• Екологічний податок 

Ставка екологічного податку залежить від забруднювача. Об’єктом та базою оподаткування є обсяги та види забруднення (п. 242.1 ПКУ):

– забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

– забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;

– розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;

– радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

– електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

Ставки екологічного податку визначаються окремо для:

– викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (п. 243 ПКУ);

– речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (п. 245 ПКУ);

– відходів, що розміщуються  спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (п. 246 ПКУ);

– утворення радіоактивних відходів (у тому числі вже накопичених) (п. 247 ПКУ);

– тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (п. 248 ПКУ).

Основні ставки місцевих податків:

• Податок на майно, що не може перевищувати 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

• Земельний податок

Ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв):

– нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки; 

– для земель загального користування – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки; 

– для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки; 

– для лісових земель – не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

• Єдиний податок (податок, нарахований на доходи від підприємницької діяльності)

Єдиний податок замість податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб можуть сплачувати фізичні особи-підприємці та юридичні особи. Для оподаткування єдиним податком платник податку повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 291 ПКУ для чотирьох груп платників єдиного податку.

Податковим кодексом України встановлено максимальну ставку єдиного податку, граничний розмір річного доходу та максимальну кількість працівників, галузях, у яких платники податку можуть застосовувати єдиний податок.

Статтею 291 ПКУ починаючи з 23.05.2020 значно підвищено річні ліміти доходів фізичних осіб-підприємців (юридичних осіб), які сплачують єдиний податок:

– до 1,2 млн грн для першої групи (лише для фізичних осіб-підприємців);

– до 5,9 млн грн для другої групи;

– до 8,2 млн грн для третьої групи.

Роботодавці також зобов’язані сплачувати до Державного пенсійного фонду єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на основі фонду оплати праці застрахованих працівників за ставкою 22%. Максимальна база нарахування ЄСВ дорівнює 15 розмірам мінімальної зарплати.

У зв’язку з російською агресією проти Україні та введенням внаслідок цього воєнного стану на території України Урядом було прийнято рішення про внесення тимчасових змін до ПКУ (до закінчення дії воєнного стану), які дозволять будь-якій юридичній особі незалежно від організаційно-правової форми, річного доходу та кількості працівників, податися на єдину систему оподаткування зі ставкою податку 2% річного доходу, на відміну від 18% ставки податку на прибуток.