ФІНАНСИ

Кредитні умови
 
15.03.2022 р. Верховною Радою України було прийнято Закон України № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон), яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування:
–          заборонено збільшення процентної ставки за користування кредитом;
–          передбачено, що у разі прострочення споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. При цьому, неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 р. за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.
 
25.02.2022 р. Національним банком України прийнято постанову № 23 «Про деякі питання діяльності банків України та банківських груп» (далі – постанова № 23), якою передбачено, що  протягом періоду дії воєнного стану та 30 календарних днів після його припинення чи скасування банки мають право застосовувати інструменти довгострокової реструктуризації до боржників/контрагентів за таких умов:
–          необхідність реструктуризації боргу спричинена фінансовими труднощами боржника/контрагента внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України;
–          банк здійснив реструктуризацію боргу в період дії воєнного стану;
–          банк на підставі судження довів доцільність здійснення довгострокової реструктуризації боргу, ґрунтуючись на оцінці спроможності боржника/контрагента подолати фінансові труднощі, відновити обслуговування заборгованості та забезпечити її погашення (у часовому горизонті, визначеному умовами реструктуризації);
–          зміни, пов’язані з довгостроковою реструктуризацією боргу, не призводять до зменшення суми чистої теперішньої вартості очікуваних грошових потоків за активом, розрахованої відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з питань бухгалтерського обліку більше ніж на 10% порівняно із сумою, визначеною за умовами договору, що діяли на дату набрання чинності постановою № 23.
 
Валютне регулювання
 
Постановою Національного банку України № 18 від 24.02.2022 р. «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» передбачено значні обмеження валютного контролю в Україні на період дії воєнного стану. Заходи, запроваджені Національним банком України, включають, зокрема:
–          офіційний курс гривні до долара США зафіксовано на рівні 36,5686 гривні за один долар США починаючи з 9.00 21.07.2022 року;
–          зняття готівки в межах України обмежено в еквіваленті 100 000 грн на день для одного клієнта (крім виплати заробітної плати в гривні та інших винятків;
–          зняття готівки за межами України на рахунки в українських банках обмежено еквівалентом 50 000 грн за календарний місяць; встановлено ліміт на зняття готівкової валюти з гривневих платіжних карток за кордоном на щотижневій основі: 12,5 тис. грн (в еквіваленті) на сім календарних днів;
–          зняття готівки за межами України на рахунки в українських банках обмежено еквівалентом 100 000 грн для рахунків в іноземній валюті;
–          клієнтам українських банків, як правило, заборонено купувати та продавати іноземну валюту, за винятком, зокрема:
➢     продажу іноземної валюти на гривні;
➢     купівлі іноземної валюти в готівковій формі за гривні лише у виняткових випадках;
➢     обмін однієї конвертованої валюти (наприклад, USD, EUR, GBP) на іншу;
➢     купівлі безготівкової валюти для подальшого розміщення на депозит у межах щомісячного ліміту 100 тис. грн (в еквіваленті);
–          транскордонні платежі з України за кордон також обмежені і можуть здійснюватися лише у виняткових випадках, зокрема:
➢     власні операції українських банків (включаючи платежі за кредитами від нерезидентів);
➢     операції резидентів з імпорту товарів, що класифікуються в товарних групах 01—97 Українського класифікатору товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) згідно із Законом України “Про Митний тариф України”, а також імпорту послуг, робіт, прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав відповідно до переліку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 р. № 153 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 р. № 761);
➢     переказ власних коштів підприємствами на рахунки їхніх підрозділів та філій за кордоном виключно з метою фінансування їх утримання;
➢     валютних операцій резидентів з виконання зобов’язань, які забезпечені державною гарантією;
➢     переказу коштів з метою виконання зобов’язань резидента перед нерезидентом за укладеним між ними договором купівлі-продажу товарів за умови, якщо такий переказ здійснюється за рахунок коштів, одержаних за кредитом (позикою) від МФО або за субкредитом від держави, для фінансування якого держава залучила кредит (позику) від МФО;
➢     валютних операцій МФО, уключаючи представництва МФО, а також валютних операцій резидентів та нерезидентів з переказу коштів в іноземній/національній валюті з метою розрахунків з МФО або з його представництвом;
➢     на підставі окремих дозволів (рішень) Національного банку України, що приймаються на підставі звернень Кабінету Міністрів України, міністерств, Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, підписаних керівником державного органу або особою, яка виконує його обов’язки;
➢     розрахунків (оплати вартості товарів, робіт та послуг) за кордоном з використанням електронних платіжних засобів або використання за кордоном електронних платіжних засобів для отримання готівкових коштів;
➢     операції з переказу іноземної валюти, що ініціюється з метою сприяння підвищенню обороноздатності України фізичною особою, яка не є суб’єктом господарської діяльності;
–          зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь;
–          заборонено здійснення квазіготівкових операцій з гривневих банківських рахунків.
 
Ринки капіталу
 
Відповідно до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04.08.2022 р. № 1053 майже всі обмеження на здійснення операцій на ринках капіталу та організованих товарних ринках, які були введені 24.02.2022 у зв’язку зі збройним нападом росії на Україну та введенням воєнного стану скасовано.
 
При цьому, у період дії воєнного стану заборонено, зокрема, професійним учасникам ринків капіталу та організованих товарних ринків встановлення ділових відносин та/або вчинення правочинів з особами, щодо яких встановлені заборони, передбачені Законом України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”, та особами, пов’язаними з державою-агресором або на їх користь та/або здійснення дій щодо активів чи пасивів таких осіб, та/або здійснення виплат доходів, сум погашення на користь таких осіб.