Індустріальні парки

Закон України “Про індустріальні парки” та супровідне законодавство надають різноманіття інструментів для розвитку індустріальних парків в Україні. Законодавство також передбачає вимоги до ініціації, управління та експлуатації індустріальних парків.

Керуючі компанії, ініціатори створення – суб’єкти господарювання та учасники індустріальних парків мають право на такі стимули:

  • компенсація відсоткової ставки за кредитами (позиками) на облаштування та/або здійснення господарської діяльності у межах індустріальних парків;
  • надання коштів на безповоротній основі для облаштування індустріальних парків та/або забезпечення будівництва об’єктів суміжної інфраструктури (автомобільних шляхів, ліній зв’язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо);
  • компенсація витрат на підключення та приєднання до інженерно-транспортних мереж.
    звільнення від податку на прибуток на 10 років за умови його реінвестування в розвиток інвестиційного проекту. Таке звільнення буде застосовуватися контролюючим органом протягом 10 послідовних років з моменту подання учасником індустріального парку відповідної заяви;
  • звільнення від оподаткування ПДВ ввезення нового устаткування (обладнання) для власного використання;
    можливість застосування за рішенням органу місцевого самоврядування пільг на податок на нерухомість на території̈ індустріальних парків;
  • звільнення від оподаткування ввізним митом нового устаткування (обладнання) що ввозиться учасниками індустріальних парків для власного використання.

Ініціаторами створення індустріального парку можуть бути:

  • на землях державної і комунальної власності – органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які наділені повноваженнями розпорядження земельними ділянками, а також орендарі (юридичні або фізичні особи);
  • на землях приватної власності – власники чи орендарі (юридичні або фізичні особи).

Якщо земельні ділянки, призначені для створення індустріального парку, перебувають у приватній власності, керуюча компанія визначається ініціатором створення самостійно. Договір про створення та функціонування індустріального парку (типовий договір) укладається між ініціатором створення та керуючої компанії на строк в межах терміну, на який створено індустріальний парк.

Земельна ділянка має відповідати наступним вимогам:

  • належати до земель промисловості;
  • мати площу від 10 до 1000 га;
  • бути придатною для промислового використання з урахуванням умов та обмежень, встановлених відповідною містобудівною документацією.

Державне стимулювання у вищезазначених формах надається керуючим компаніям, ініціаторам створення – суб’єктам господарювання та учасникам індустріальних парків з моменту включення до реєстру індустріальних парків за умови здійснення в межах індустріального парку господарської діяльності у сферах:

  • переробної промисловості;
  • переробки промислових та/або побутових відходів (крім захоронення відходів);
  • науково-технічної діяльності;
  • діяльності у сфері інформації і електронних комунікацій.

При цьому, на території індустріальних парків забороняється вести господарську діяльність з:

  • виробництва підакцизних товарів, крім виробництва автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів);
  • випуску та проведення лотерей;
  • діяльності на ринку азартних ігор;
  • посередництва у працевлаштуванні за кордоном;
  • промислового вилову водних біоресурсів за межами юрисдикції України;
  • виробництва та реалізація наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
  • захоронення побутових відходів.