23 квітня 2026 року UkraineInvest організував спеціальну сесію під час EU-Ukraine Business Summit в Брюсселі, побудовану на реальних запитах ринку. Ця 75-хвилинна інтерактивна Q&A-сесія об’єднала представників міжнародних організацій та державних установ, фінансових інституцій та компаній, які працюють в Україні. Сесія була побудована за простим принципом: замість презентацій спікери безпосередньо відповідали на запитання, які ми заздалегідь зібрали від бізнесу. Це дозволило зосередити дискусію саме на тих темах, які дійсно цікавлять інвесторів.
Модераторами сесії виступили Марина Хлистун, виконавча директорка UkraineInvest, та Владислава Грудова, виконавча директорка KSE Institute.
Одне з найбільш практичних обговорень стосувалося строків входу на ринок. Дмитро Наталуха, Голова Фонду державного майна України, зазначив, що портфель Фонду включає широкий перелік діючих активів – від підприємства з виробництва інсуліну до заводу з виробництва мінеральних добрив – із уже підведеними комунікаціями, дорогами та електромережами. Ці активи доступні для придбання через онлайн-платформу Prozorro, а термін від виявлення зацікавленості до завершення угоди становить приблизно 6 місяців.
Нещодавно у структурі Фонду було створено окремий підрозділ для структурування таких проєктів, зокрема для активів, які не підлягають повній приватизації, але можуть бути передані інвесторам через концесію або моделі часткової власності. Після переходу активу у приватну власність на нього відразу застосовується повний спектр інвестиційних стимулів, включно з перевагами індустріальних парків і програмами локалізації.
Для виробників, які прагнуть швидко запустити виробництво, державні об’єкти типу brownfield (готові промислові майданчики) є фактично готовими інвестиційними проєктами. Завдяки наявній інфраструктурі термін виходу на ринок для них значно коротший, а початкові капітальні витрати суттєво нижчі порівняно з будівництвом «з нуля» (greenfield).
Обсяги фінансування з боку міжнародних фінансових інституцій залишаються значними. IFC нарощує свою присутність в Україні, готуючи низку нових великих інвестицій у різних секторах, про які буде оголошено найближчим часом. Катерина Чечель з IFC підтвердила, що поточний портфель організації в Україні становить близько $3 млрд, і аналогічний обсяг інвестицій заплановано на наступний календарний рік. IFC зосереджується на чотирьох стратегічних напрямах: фінансовий сектор (через механізми розподілу ризиків, пряме кредитування та інвестиції в капітал), виробництво та переробка агропродукції, критична інфраструктура (включаючи енергетику), а також Private Equity Fund.
Європейський інвестиційний банк (EIB), який представляв В’ячеслав Овечкін, лише у 2025 році спрямував в Україну €1,5 млрд, визначивши Україну як ключовий пріоритет поза межами Європейського Союзу. Щодо приватного сектору, EIB надає часткові портфельні гарантії, фінансування через банки-партнери для підтримки МСБ, інвестує у Private Equity Funds (включно з технологічними), а також запускає новий інструмент прямого кредитування для великих корпоративних клієнтів – EU Foreign Direct Investment and Single Market Initiative.
Малгожата Гейдук з BGK розповіла про новий інструмент інвестиційних позик під гарантії обсягом 195 млн євро, запущений за кілька тижнів до Саміту. Інструмент охоплює проєкти в енергетиці, транспорті та логістиці, виробництві та переробці. Умови включають термін кредитування до 15 років, розмір проєкту від €5 млн до €50 млн, покриття гарантією ЄС до 90% у межах програми Ukraine Facility та мінімальний власний внесок інвестора у розмірі 25%. Інструмент доступний як для українських, так і для європейських інвесторів.
Крім того, BGK пропонує всі доступні інструменти для підтримки польського експорту в Україну, включно з кредитуванням покупця, банківськими кредитами, фінансуванням акредитивів і банківськими гарантіями. Довгострокове фінансування може надаватися у формі кредиту покупцеві (buyer’s credit), за якого BGK кредитує безпосередньо українські компанії, покриваючи до 85% вартості експортного контракту з польським постачальником.
Габріель Бланк, керівник робочої групи «Відбудова України» в Європейській Комісії, оголосив, що прийом заявок (Call for Expressions of Interest) тепер відкритий на постійній основі – інвестиційні проєкти можна подавати в будь-який час із оперативною оцінкою. Європейська Комісія також співпрацює зі спеціалізованою консультаційною групою для підтримки залучення приватного сектору та розширила власну команду в межах DG ENEST, яка відповідає за пряму взаємодію з приватними інвесторами.
Ян Рекель з KUKE надав чітку відповідь на одне з ключових питань інвесторів щодо страхування ризиків: з моменту відновлення діяльності в Україні у червні 2022 року, KUKE застрахувалл торговельний оборот на суму понад €3 млрд, покриваючи як комерційні, так і воєнні ризики. Нещодавно KUKE також запустила перший на ринку продукт перестрахування воєнних ризиків для вантажних перевезень – інструмент, який наразі не має аналогів серед інших експортно-кредитних агентств.
Щодо інвестиційного напряму, обсяг гарантій KUKE за останній рік досяг приблизно €400 млн, охоплюючи поточні інвестиції, угоди з поглинання, а також проєкти типу brownfield та greenfield польських компаній в Україні. Крім того, страхове покриття доступне і для міжнародних компаній за умови наявності мінімум 30% польської складової (Polish content). Це робить інструменти KUKE доступними для міжнародних інвесторів, які співпрацюють із польськими партнерами або постачальниками.
Міхал Капа з департаменту стратегії PFR (Польського фонду розвитку) пояснив, як BGK, KUKE та PFR можуть співпрацювати, поєднуючи гарантії ЄС, інструменти Ukraine Facility та національні польські механізми в єдину інвестиційну структуру. Такий підхід дозволяє одночасно покрити фінансування, страхування та управління ризиками.
Практична рекомендація для інвесторів: залучайте фінансові установи до процесу підготовки проєкту якомога раніше. Чим швидше банк долучається до роботи, тим якіснішим буде пакет документації та легшим загальний процес реалізації. Також доцільно розпочинати з невеликих проєктів, щоб вибудувати взаєморозуміння перед подальшим масштабуванням.
Один показовий приклад: після того як PFR та KUKE супроводжували угоду з придбання української IT-компанії польським розробником ПЗ, кілька інших польських компаній відразу ж звернулася до них, виявивши інтерес до українського ринку. Історії успіху є одним із найдієвіших каталізаторів для залучення широкого кола інвесторів.
Усі фінансові інституції зійшлися в одному: капітал доступний, однак дефіцитом залишаються проєкти, готові до інвестування. Катерина Чечель з IFC окреслила ключові умови, за яких проєкт стає придатним до фінансування (bankable): розподілені та керовані ризики; комерційно життєздатна бізнес-модель із надійним спонсором; а також чітка структура фінансування, що визначає механізми покриття ризиків через страхування або гарантії.
Габріель Бланк відзначив поточну реформу системи управління державними інвестиціями в Україні та створення нового підрозділу з підготовки проєктів – органу, що координує розподіл фінансування на підготовку пріоритетних проєктів – як важливі структурні кроки вперед. Європейська Комісія також працює з фінансовими інституціями над наданням технічної допомоги для підготовки проєктів разом із Групою Світового банку, Європейським інвестиційним банком та ЄБРР.
Ключовий висновок для інвесторів: проєкти не обов’язково мають бути повністю готовими до фінансування з першого дня, але повинні мати базові передумови перед зверненням до фінансових інституцій. В IFC підтвердили готовність допомагати доводити проєкти до стану bankable, за умови, що їхні базові показники є обґрунтованими.
Андрій Телюпа, радник Міністра економіки, довкілля і сільського господарства України, наголосив, що виробництво є головним пріоритетом економічного зростання України, який підтримується як державними інструментами, так і рамковими програмами ЄС. Показовий сигнал: в Україні вже понад 500 компаній займаються виробництвом дронів, а річний обсяг виробництва перевищує 7 мільйонів одиниць – це індикатор швидкості, з якою можуть створюватися нові виробничі потужності в умовах воєнного часу.
Уряд активно розвиває нові виробничі майданчики та розглядає створення спільних підприємств з міжнародними партнерами як ключовий напрям зростання, особливо у сферах виробництва, агропереробки, енергетики та будівельних матеріалів.
Юлія Берещенко з компанії «Астарта» – одного з найактивніших інвесторів у секторі агропереробки, яка за підтримки UkraineInvest долучилася до державної програми для інвестиційних проєктів із значними інвестиціями – зазначила, що переробка сої є одним із ключових напрямів зростання компанії. Вона підкреслила наявність конкретних можливостей для міжнародних партнерів у сферах зберігання, переробки та логістики по всьому ланцюгу доданої вартості – секторах, де вимоги ЄС щодо відповідності стандартам та простежуваності продукції дедалі частіше створюють нові інвестиційні можливості, а не обмеження.
Сергій Назаренко з Укренерго окреслив першочергові інвестиційні пріоритети України в енергетиці: розвиток розподіленої генерації, систем накопичення енергії (energy storage) та захист енергомереж – усі ці напрями є критично важливими напередодні наступного зимового сезону. Дисбаланс між генерацією та споживанням електроенергії у різних регіонах України робить децентралізовані енергетичні рішення особливо актуальними. Укренерго також наголосило на необхідності розвитку газової генерації в поєднанні з системами накопичення як пріоритетної короткострокової інвестиції, паралельно з довгостроковою розбудовою додаткових потужностей для підтримки конкурентоспроможності України на інтегрованому європейському енергетичному ринку.
Загальне послання для промислових інвесторів був чітким: енергетична стійкість не є другорядним питанням – це фундаментальний елемент будь-якого життєздатного проєкту в Україні сьогодні. Кожен інвестиційний план має із самого початку включати в себе енергетичну стратегію.
Марина Хлистун детально представила діючу систему інвестиційних стимулів в Україні: компенсація до 30% капітальних інвестицій (CAPEX) для проєктів, що відповідають встановленим критеріям; преференції для індустріальних парків, включаючи податкові пільги та підтримку інфраструктури; звільнення від сплати мита та ПДВ при імпорті обладнання; гранти для агропереробки, а також прискорений механізм зміни цільового призначення земель із сільськогосподарського на промислове або енергетичне використання приблизно за 1,5 місяця.
Для великих або кластерних інвесторів Україна також підтримує підхід створення нових індустріальних парків, де статус оператора передбачає додаткові переваги та компенсацію витрат на розвиток комунальної інфраструктури.
Марина Хлистун окремо наголосила на виробництві та агропереробці як пріоритетних секторах для інвестицій. В Україні сформовано окремий набір інструментів для підтримки локалізації виробництва, зокрема в межах ініціативи «Зроблено в Україні», яка передбачає додаткові стимули для компаній, що створюють або розширюють виробничі потужності в Україні. Ці інструменти спрямовані на те, щоб зробити промислові проєкти не лише життєздатними, а й конкурентоспроможними в межах єдиного ринку ЄС.
Анна Любима з Торгово-промислової палати України наголосила на важливості знання регіональної специфіки при прийнятті інвестиційних рішень. Регіони України суттєво відрізняються за галузевими пріоритетами, доступними стимулами та інвестиційними умовами. Регіональні асоціації підтримки бізнесу, торгово-промислові палати та місцеві органи влади відіграють важливу роль, допомагаючи інвесторам оцінювати конкретні можливості та налагоджувати контакти з надійними місцевими партнерами. Цей крок досвідчені інвестори називають критично важливим для успішного виходу на український ринок. ТПП України працює через 25 регіональних відділень, що мають глибоке розуміння ситуації на місцях та прямі зв’язки з локальним бізнесом і владою.
У цілому, обговорення показало чітку зміну в тому, як інвестори сприймають Україну сьогодні. Базові умови для інвестування вже значною мірою сформовані – доступний капітал, інструменти страхування ризиків, державна підтримка та зростаючий перелік можливостей. Наразі фокус уваги зміщується у бік безпосередньої реалізації проєктів, їх підготовку та довгострокові партнерства.
UkraineInvest – це державна установа із залучення та підтримки інвестицій, що стане вашим єдиним вікном (one-stop-shop) протягом усього інвестиційного шляху: від першого запиту та роз’яснень щодо регуляторного поля до пошуку партнерів і сприяння реалізації проєкту. Якщо у вас є запитання щодо виходу на ринок, доступних стимулів, державних активів або фінансових інструментів, команда UkraineInvest готова допомогти. Звертайтеся на [email protected] – і ми допоможемо вам знайти можливості та допомогти реалізувати ваш інвестиційний проєкт в Україні.
Follow us on Facebook, Twitter, LinkedIn, or YouTube.
