Світовий банк у своєму нещодавньому звіті «Вплив війни в Україні на світову торгівлю та інвестиції» представив очікувані наслідки війни для України з точки зору залучення у глобальний ланцюг створення вартості (GVC).
Україна не є масштабним постачальником у світі, однак Україна є важливим постачальником деяких специфічних продуктів у певних секторах. Експорт з України залізної руди та виробів із заліза, деяких металів, напівфабрикатів із металу та транспортного обладнання є найбільш актуальним для ланцюгів поставок торговельних партнерів України.
Країни, які найбільше залежать від імпорту з України, насамперед знаходяться в Центральній та Східній Європі. Молдова є найбільш залежною від України, імпортуючи понад 25% потреб у сільськогосподарській продукції, тоді як Грузія закуповує майже 20% необхідної сільськогосподарської продукції з України. Експорт товарів з України становить значну зовнішню пропозицію для Молдови (14%), Сенегалу (9%), Грузії (8%). За межами Європи Туніс (15%), Єгипет (10%), Індія (8%), Туреччина (7%) і Ліван (7%) значною мірою покладаються на Україну в імпорті сільськогосподарської продукції, тоді як деякі африканські та арабські країни залежать від імпорту з України в контексті певних ланцюгів створення вартості.
З точки зору окремих ланцюгів створення вартості, війна в Україні може спричинити збої в постачанні продукції, яку Україна експортує найбільше, зокрема:
– сталь ( експорт залізних руд, феросилікомарганцю, чавуну),
– важка обробна промисловість (плоский та сталевий прокат),
– напівпровідники (неоновий газ),
– виробництво автомобілей (кабелі запалювання),
– галузі, що використовують титан,
а також ІТ-сектор.
Матеріали для металургійної промисловості
Європа залежить від імпорту з України агломерованих і неагломерованих залізних руд на 16% і 15% відповідно, при цьому найбільшими імпортерами є Польща і Чехія. Існує можливість порушення ланцюга поставок, оскільки продукція чавуну та сталі використовується в багатьох промислових товарах, оскільки Україна є другим найбільшим у світі експортером агломерованої залізної руди (7,9% світового експорту в 2019 році) у декількох країнах, включаючи В’єтнам (27 % імпорту).
Крім того, у 2021 році Україна стала другою у світі за експортом феросилікомарганцю. Туреччина, Німеччина, Польща та Єгипет є основними імпортерами України, а загалом Європа імпортує з України 49% феросилікомарганцю. Феросилікомарганець використовується як легуючий елемент у виробництві сталі та може використовуватися як замінник феромарганцю або силікомарганцю у виробництві різних типів сталі.
Чавун – це продукт першої переробки залізної руди, що є сировиною для виробництва кованого заліза та сталі. Україна входить до числа найбільших постачальників чавуну. Основними країнами-імпортерами українського чавуну є Сполучені Штати та Європа (Італія та Іспанія – два провідні ринки). Що стосується нелегованого чавуну, найважливішого чавунного продукту, який експортується Україною, Сполучені Штати імпортують 41 %, а Туреччина імпортує 22 % своїх потреб з України.
Матеріали для інших металургійних галузей: алюміній і титан
Титанова руда використовується в аерокосмічній, авіаційній, автомобільній та медичній промисловості. Україна була 5-м у світі експортером титану. Основними імпортерами українського титану є рф та Чехія.
Поставки оксиду алюмінію з України складають 6% світового експорту. Оксид алюмінію є основною сировиною для виробництва металевого алюмінію, а також для виробництва наповнювачів, скла, каталізаторів, очищення газів, абразивних речовин, фарби, бронежилетів, електроізоляції. Також широко застосовується в мікроелектроніці, хімічній, аерокосмічній промисловості та інших галузях високих технологій.
Матеріали для важкої промисловості
Прокат має багато застосувань у промисловості та будівництві. Імпорт з України є важливим для виробництва напівфабрикатів із заліза/нелегованої сталі в Європі. Україна також є основним постачальником цієї продукції на кількох інших ринках, включаючи Туреччину та Нігерію.
Матеріали для виробництва напівпровідників
Україна експортує 70% світового газу неону, побічного продукту сталеливарної промисловості та важливої сировини для виробництва комп’ютерних мікросхем. Завод в Одесі виробляє 65% світового неону. Згідно з галузевими джерелами, залежність від України у високоочищеному неоні, який використовується у виробництві чіпів, є великою, оскільки Україна постачає від 40% до 50% світових потреб у цій критичній сировині. Відповідно до загальної статистики торгівлі рідкісними газами, окрім аргону (неон, криптон, ксенон), Молдова та Словенія залежать від України на 36%. За кожним з вищезазначених продуктів Сполучені Штати залежать від України на 11% імпорту ($ 8,5 млн), Австрія – 7% ($ 1,2 млн) та Угорщина – 5% ($ 1 млн).
Матеріали для виробництва транспортних засобів, які виготовляє Україна (проводка) займають 4% світового експорту і є важливими для деяких європейських ринків. Зокрема, імпорт електропроводки з України важливий для Румунії (22% імпорту), Німеччини (12%) та Чехії (11%).
Український експорт вісей та коліс (матеріали для виробництва залізничних транспортних засобів) становить 8% світового експорту. Україна є найважливішим постачальником для Болгарії та Латвії. Цей експорт може бути прив’язаний до певних типів залізничного обладнання та виробників торгових марок, що може означати, що пошук альтернативних джерел постачання може бути складнішим, ніж про це свідчать дані про торгівлю.
ІТ послуги
За даними асоціації “IT Ukraine”, у 2021 році Україна експортувала телекомунікаційних, ІТ- та комп’ютерних послуг на $ 6,8 млрд, що на 35% більше, ніж у 2020 році. Це робить його третім за величиною сектором експорту для країни. Сектор стрімко розвивається з 2014 року. Цілком можливо, що фактичний обсяг експорту є більшим, оскільки діяльність багатьох фрілансерів, які продають ІТ-послуги, може недостатньо коректно відображена в статистиці платіжного балансу.
Північна Америка та Західна Європа є ключовими споживачами українських ІТ-послуг. 81% українських IT-компаній експортують свої послуги до США. Другим за величиною імпортером українських ІТ-послуг є Великобританія (64% компаній), за нею йде Німеччина (60%). У вартісному вираженні експорт до США становить 40% від загального обсягу.
