Виробництво електроніки

Останні три десятиліття глобальне виробництво електроніки значною мірою залежало від китайських ланцюгів постачання. Проте пандемія COVID-19 та глобальні економічні виклики суттєво прискорили розмежування Китаю та США на два геополітичні й економічні центри, що неминуче змінює структуру світових ланцюгів постачання, зокрема в секторі електроніки.

У цих умовах Україна має унікальну можливість стати ключовим євразійським хабом технологій, інфраструктури, виробництва та агробізнесу, інтегруючись у нову глобальну систему ланцюгів постачання 21 століття.

Європейський банк реконструкції та розвитку наголошує на необхідності диверсифікації європейських ланцюгів постачання шляхом створення “глобального ланцюга вартості” за участю таких країн, як Україна. Серед ключових переваг України:

– стратегічне географічне розташування;

– 19 угод про вільну торгівлю з 46 країнами, зокрема Поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі з ЄС;

– висококваліфікована робоча сила;

– конкурентні виробничі витрати.

Попри виклики, спричинені війною, українська електронна промисловість продовжує функціонувати, адаптуючись до нових реалій. З початку весни 2022 року багато підприємств, що спеціалізувалися на виробництві друкованих плат і постачанні комплектуючих, зіштовхнулись з труднощами, проте галузь зберегла свою стійкість.

За даними YC.Market, в Україні станом на кінець 2024 року діяло понад 5000 компаній та ФОП у сфері виробництва електроніки. Наперекір кризі, індекс виробництва електроніки не зазнав суттєвих змін. Попит на продукцію зберігається завдяки критичній потребі в електронних компонентах для енергетичного сектору, який зазнав значних втрат через ворожі обстріли, а також через активний розвиток військових технологій.

У поточних умовах для України особливо важливим є розвиток виробництва високотехнологічної, інтелектуально місткої електронної продукції військового та подвійного призначення. Стратегічним пріоритетом залишається відновлення та розширення виробництва мікросхем, електронних компонентів і пристроїв, необхідних для створення інноваційної продукції.

Широке застосування безпілотних технологій в Україні відкриває перспективи для розвитку місцевого виробництва напівпровідників. Країна може стати не лише центром передових розробок, а й значним ринком збуту для виробників цих компонентів, що сприятиме залученню інвестицій і розширенню технологічного потенціалу України.

Україна володіє значними запасами сировини, необхідної для виробництва напівпровідників, що створює передумови для розвитку цієї стратегічної галузі. Загальні запаси кремнію-кварцитів в країні оцінюються у 180 млн тонн, а окремі родовища демонструють високу якість кристалічних кварцитів, що робить Україну конкурентоспроможною на європейському ринку. Вміст SiO₂ у кварцитах досягає 98,8%, а прогнозовані запаси перевищують 500 млн тонн.

Окрім кремнієвих ресурсів, Україна має значні поклади германію, який залягає у Львівсько-Волинському вугільному басейні та на сході країни. Додатковою перевагою є видобуток арсеніду галію, який становить близько 5 тонн щорічно. Це забезпечує Україні статус четвертого найбільшого виробника цього матеріалу у світі, з часткою 1,1% у глобальному виробництві.

Також країна має великі запаси графіту — 18 млн тонн, причому український графіт вважається одним із найякісніших у світі. З огляду на успішні випробування британських вчених щодо заміни індію графеном у виробництві електроніки, ці ресурси можуть стати важливим фактором технологічного прориву України у сфері напівпровідників.

Український ринок електроніки вже інтегрований у міжнародні виробничі процеси. Деякі компанії співпрацюють з азійськими фабриками, виконуючи початкові виробничі етапи в Азії, а завершальні — на власних підприємствах в Україні.

Уряд активно розвиває цей напрям. Міністерство цифрової трансформації визначило напівпровідникову галузь як один із 12 пріоритетних напрямків інноваційної політики. Стратегічна мета — входження України до топ-15 світових лідерів у сфері мікроелектроніки та забезпечити 1% світового виробництва чипів до 2030 року. У рамках цього плану у 2024 році презентовано профільний закон Chips Act UA та план будівництва першої в Україні фабрики з виробництва чіпів. Передбачається, що її потужності дозволять виготовляти до 50 тисяч мікросхем на місяць протягом трьох років після запуску.

Ці фактори створюють потужні передумови для трансформації України в провідну виробничу платформу для електроніки, орієнтовану як на внутрішній ринок, так і на глобальний експорт. А ініціативи та природні ресурси надають можливість зміцнити позиції в глобальних технологічних ланцюгах постачання та стати важливим гравцем у сфері мікроелектроніки та напівпровідників.