ПІДТРИМКА БІЗНЕСУ

ПІДТРИМКА БІЗНЕСУ

Законом України № 1116-ІХ «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» запроваджено систему стимулювання інвестування у нові великі проекти. Закон спрямований на залучення нових значних інвесторів на український ринок, а також розширення існуючого бізнесу.

Державна підтримка для інвестиційних проектів із значними інвестиціями надається після підписання спеціального інвестиційного договору між інвестором із значними інвестиціями та/або заявником з однієї сторони та державою Україна в особі Кабінету Міністрів України та місцевою громадою в особі органу місцевого самоврядування (якщо така громада надає підтримку) з іншої сторони строком на 15 років.

Форми державної підтримки:

1) звільнення від сплати певних податків та зборів (до 01.01.2035):

– звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту нового обладнання та комплектуючих виробів до нього;

– звільнення від оподаткування прибутку інвестора (крім проектів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних);

– звільнення від оподаткування ввізним митом нового обладнання та комплектуючих виробів до нього, що ввозяться для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями на виконання спеціального інвестиційного договору (до 01.01.2035).

2) встановлення органами місцевого самоврядування нижчої ставки земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності, або звільнення від сплати земельного податку (крім проектів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин);

3) надання земельної ділянки державної або комунальної власності в оренду для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями з переважним правом придбання такої земельної ділянки після спливу строку спеціального інвестиційного договору.

4) будівництво об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури (автомобільних шляхів, ліній зв’язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо) або компенсація вартості збудованих заявником або інвестором із значними інвестиціями об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури (автомобільних шляхів, ліній зв’язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо), необхідних для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями;

5) компенсація витрат на підключення та приєднання до інженерно-транспортних мереж, необхідних для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

6) звільнення від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва інвестора із значними інвестиціями для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями відповідно до Земельного кодексу України.

Окрім цього, держава також може сприяти інвестору у приєднанні до мереж тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій, що необхідні для реалізації ІПЗІ в рамках СІД (зокрема, шляхом переговорів).

Особливості отримання державної підтримки:

– декілька інвесторів можуть спільно брати участь у реалізації одного інвестиційного проекту;

– загальний обсяг державної підтримки інвестиційного проекту може досягати до 30% від запланованого обсягу інвестицій;

– за запитом спеціально уповноважена установа надає інвесторам організаційну та консультативну допомогу під час підготовки та реалізації інвестиційних проектів, а також співпрацює з органами державної влади, органами місцевого самоврядування з питань підготовки та реалізації інвестиційних проектів.

Вимоги до інвестиційних проектів:

– інвестиційний проект повинен передбачати будівництво, модернізацію, технічне та/або технологічне переоснащення об’єктів інвестування, придбання необхідного устаткування та комплектуючих виробів до нього;

– не менше 10 нових робочих місць із вимогами до розміру середньої заробітної плати працівників повинні бути створені протягом строку реалізації інвестиційного проекту;

– розмір інвестицій в інвестиційний проект має становити не менше 12 мільйонів євро без урахування ПДВ;

– строк реалізації інвестиційного проекту не повинен перевищувати 5 років.

Сфери реалізації інвестиційного проекту:

– переробна промисловість (крім діяльності з виробництва та обігу тютюнових виробів, спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв);

– виробництва біогазу і біометану (в тому числі скрапленого або стисненого);

– добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин (крім кам’яного та бурого вугілля, сирої нафти та природного газу);

– поводження з відходами;

– транспорт;

– складське господарство;

– поштова та кур’єрська діяльність;

– логістика;

– освіта;

– наукова та науково-технічна діяльність;

– охорона здоров’я;

– мистецтво;

– культура;

– спорт;

– туризм та курортно-рекреаційна сфера;

– електронних комунікацій

Щоб отримати додаткову інформацію та розпочати процес подання заявки, відвідайте сайт UkraineInvest: https://ukraineinvest.gov.ua/analytics-research/explanatory-guide/. 

Законом України № 1116-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» запроваджено віртуальну економічну зону Дія.City, яка поєднує комфортні податкові умови з ефективними інструментами, що дозволять компаніям  будувати прозору корпоративну структуру, легше залучати іноземні інвестиції, задіювати додаткові механізми для захисту нематеріальних активів.

Для резидентів Дія.City доступні, зокрема, такі стимули:

1) спеціальний корпоративний податок: резидент Дія.City може обрати сплачувати податок на виведений капітал у 9% замість податку на прибуток у 18%, що сплачується на загальних підставах;

2) 0% на дохід фізосіб як дивіденди, які нараховані компанією-резидентом Дія.City, за умови їх виплати не частіше 1 разу на 2 роки;

3) податкова знижка: із загального оподатковуваного доходу віднімається сума, витрачена на придбання частки в українському стартапі;

4) нова форма співпраці між резидентом Дія.City та ІТ спеціалістами: Працюючи за «гіг-контрактами», ІТ-спеціалісти сплачують ПДФО у 5% та мають право включати в «гіг-контракти» такі положення, як зобов’язання щодо нерозголошення конфіденційної інформації, недопущення конкуренції, оплата праці в іноземній валюті, що наразі заборонено трудовим законодавством;

5) інструменти венчурного інвестування: право на збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю за допомогою механізму конвертованих позик; механізми володіння акціями з боку співробітників (ESOP); положення про гарантії та відшкодування збитків тощо.

Щоб стати резидентом Дія.City компанія повинна відповідати таким загальним критеріям:

1) Компанія повинна здійснювати одну чи кілька перелічених видів діяльності, зокрема:

– розробка та тестування програмного забезпечення, включно з виданням комп’ютерних ігор;

– видання та розповсюдження ПЗ, зокрема SaaS;

– навчання комп’ютерній грамотності, програмуванню, тестуванню та технічній підтримці ПЗ;

– digital marketing та Ads з використанням ПЗ, розробленого резидентами;

– R&D в сфері IT і телеком;

– кіберспорт;

– постачання послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів тощо.

2) Середня зарплата працівника та гіг-спеціаліста еквівалентна 1200 євро станом на перше число відповідного календарного місяця.

3) Кількість працівників/гіг-спеціалістів за звітний період не менше ніж 9 осіб (сумарно).

4) Розмір чистого прибутку компанії та роялті, отриманих від кваліфікованої діяльності (так званий «кваліфікований дохід») за звітний період, становить не менше 90% суми загального чистого доходу компанії за той же звітний період.

Резидентом Дія.City може також стати стартап ІТ компанії, якщо він відповідає таким вимогами, зокрема:

1) Компанія повинна здійснювати одну чи кілька перелічених вище видів діяльності.

2) Розмір чистого прибутку компанії та роялті, отриманих від кваліфікованої діяльності (так званий «кваліфікований дохід») за звітний період, становить не менше 90% суми загального чистого доходу компанії за той же звітний період.

3) Сума річного доходу не перевищує 9,3 млн грн.

4) Зареєстровані не раніше, ніж за 24 місяці до дня подання заяви на резидентство.

Для отримання додаткової інформації та подання заявки, будь ласка, відвідайте сайт Дія.City: https://city.diia.gov.ua/. 

Законом України «Про індустріальні парки» передбачається ряд економічних стимулів, які відповідають сучасним світовим тенденціям та покликані збільшити обсяг прямих інвестицій в індустріальні парки України та підвищити їх конкурентоспроможність.

Керуючі компанії, ініціатори створення – суб’єкти господарювання та учасники індустріальних парків мають право на такі стимули:

1) компенсація відсоткової ставки за кредитами (позиками) на облаштування та/або здійснення господарської діяльності у межах індустріальних парків;

2) надання коштів на безповоротній основі для облаштування індустріальних парків та/або забезпечення будівництва об’єктів суміжної інфраструктури (автомобільних шляхів, ліній зв’язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо);

3) компенсація витрат на підключення та приєднання до інженерно-транспортних мереж.

4) звільнення від податку на прибуток на 10 років за умови його реінвестування в розвиток інвестиційного проекту. Таке звільнення буде застосовуватися контролюючим органом протягом 10 послідовних років з моменту подання учасником індустріального парку відповідної заяви;

5) звільнення від оподаткування ПДВ ввезення нового устаткування (обладнання) для власного використання;

6) можливість застосування за рішенням органу місцевого самоврядування пільг на податок на нерухомість на території̈ індустріальних парків;

7) звільнення від оподаткування ввізним митом нового устаткування (обладнання) що ввозиться учасниками індустріальних парків для власного використання.

Види діяльності, які дозволяються в індустріальних парках:

– переробна промисловість;

– переробка промислових та/або побутових відходів (крім захоронення відходів);

– науково-технічна діяльність;

– діяльність у сфері інформації і телекомунікацій.

– Уряд схвалив Стратегію продовольчої безпеки України на період до 2027 року.

Документ передбачає досягнення трьох цілей:

1. Наповнення продовольчого ринку через сприяння сталому розвитку виробництва сільськогосподарської продукції та харчових продуктів:

● реалізація заходів з підтримки виробників, спрямованих на розвиток галузей АПК (у тому числі виробників органічної продукції), що дозволить стимулювати нарощування вітчизняного виробництва, в першу чергу тих видів продукції, рівень споживання яких населенням країни не забезпечений в достатній кількості; 

● забезпечення режиму максимального сприяння залученню інвестицій в АПК України та суміжні галузі; 

● продовження стратегічного партнерства з країнами ЄС, США, Великобританією, Канадою та державами Азії, подолання викликів глобальній продовольчій безпеці в країнах Африки та Азії; 

● відновлення підприємств харчової промисловості (на рівнях громади району, області та держави) в рамках реалізації національної програми кластерного розвитку та програм регіонального розвитку; 

● застосування інноваційних технологій вирощування сільськогосподарських культур за умов збереження, відновлення і підвищення родючості ґрунтів, дотримання науково обґрунтованих технологій виробництва, сприяння переходу до органічного землеробства і тваринництва, стимулювання виробництва органічних харчових продуктів; 

● стимулювання розвитку ринкової інфраструктури; 

● тощо.

2. Забезпечення економічної доступності продовольства для усіх груп населення України:

● збалансоване наповнення внутрішнього споживчого ринку основними видами продукції через державні цільові програми розвитку галузі АПК, програми підтримки сільгосптоваровиробників, інші програми із залученням коштів державного бюджету та інвестиційних ресурсів; 

● забезпечення економічної доступності харчових продуктів через реалізацію ефективного регулювання ринків сільськогосподарської продукції та харчових продуктів; 

● постійний моніторинг стану продовольчої безпеки внутрішнього ринку з метою застосування механізмів запобігання виникненню або зниженню впливу від негативних ринкових явищ; 

● удосконалення підходів до регулювання ринків сільськогоспродукції та харчових продуктів, спрямованих на забезпечення економічної та фізичної їх доступності, використання інструментів державного регулювання залежно від зміни індикаторів продовольчої безпеки; 

● тощо.

3. Забезпечення безпекової компоненти продовольчої безпеки:

● формування державних продовольчих ресурсів в умовах ризиків і загроз; 

● пріоритетне розмінування земель сільськогосподарського призначення, у тому числі шляхом інтенсифікації залучення новітніх технологій; 

● здійснення заходів щодо запобігання та адаптації до зміни клімату;

● тощо.