ПРИМУСОВЕ ВІДЧУЖЕННЯ МАЙНА

Відповідно до статті 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Водночас, примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається в умовах воєнного стану.

Згідно з Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» примусове відчуження приватного майна у зв’язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради. У місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове відчуження приватного майна здійснюється за рішенням військового командування без погодження з вказаними органами.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військовим командуванням, якому надається право запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є головнокомандувач Збройних сил України, командувач Об’єднаних сил Збройних сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з’єднань, військових частин Збройних сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Таким чином, з огляду на те, що відповідно до Указу Президента України «Про утворення військових адміністрацій» від 24.02.2022 р. № 68/2022 утворено військові адміністрації, запроваджувати та здійснювати примусове відчуження майна, що перебуває у приватній власності, як захід правового режиму воєнного стану має право військове командування за погодженням з військовими адміністраціями.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 7 та ч. 2 ст. 7 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» про примусове відчуження або вилучення майна складається акт. Акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів.

Примусове відчуження приватного майна в умовах правового режиму воєнного стану здійснюється з попереднім повним відшкодуванням його вартості, а у разі його неможливості – повне відшкодування здійснюється опісля. Заява про виплату наступної повної компенсації за примусово відчужене майно приймається, обліковується і розглядається за місцем відчуження майна військовим комісаріатом. До заяви додаються акт про примусове відчуження майна та висновок про вартість такого майна. Відмова у прийнятті та розгляді заяви не допускається.

Розгляд заяви здійснюється протягом десяти робочих днів з дня її подання. За результатами розгляду заяви, оформляється висновок про здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного стану.

Виплата повної компенсації здійснюється органами, що прийняли рішення про примусове відчуження майна, у порядку черговості оформлення висновків за рахунок і в межах коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

У разі якщо після скасування правового режиму воєнного чи надзвичайного стану майно, яке було примусово відчужене, збереглося, а колишній власник або уповноважена ним особа наполягає на поверненні майна, таке повернення здійснюється в судовому порядку. Підставою для повернення майна є рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно. Одночасно особа зобов’язується повернути грошову суму, яка була нею одержана у зв’язку з відчуженням майна, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна. Колишній власник майна, яке було примусово відчужене, може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо.

Спори, пов’язані з відшкодуванням вартості примусово відчуженого майна, вирішуються в судовому порядку.

Верховною Радою України було прийнято закон № 2561-IX  «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації деяких питань примусового відчуження та вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану».

Законом передбачається:

1) внесення змін до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» щодо оптимізації порядку відчуження та вилучення майна, та здійснення відповідної компенсації. Зокрема, уточнено, що:

● примусове відчуження або вилучення обладнання, яке використовується чи може використовуватись для цілей діяльності оборонно-промислового комплексу і щодо якого існує ризик переривання його функціонування здійснюється на підставі рішення РНБО;

● право державної власності на обладнання, яке використовується чи може використовуватись для цілей діяльності оборонно-промислового комплексу і щодо якого існує ризик переривання його функціонування, виникає з дня введення в дію рішення РНБО про примусове відчуження або вилучення такого майна;

● компенсація за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану з попереднім повним відшкодуванням його вартості до підписання акта про примусове відчуження або вилучення майна  здійснюється за рахунок коштів державного бюджету протягом 5 наступних бюджетних періодів, за умови що місцезнаходження (адреса) вказана в акті про примусово відчуження або вилучення майна, не знаходиться на тимчасово окупованій території, станом на дату такої компенсації. 

2) доповнення статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо повноважень воєнних адміністрацій. Зокрема, військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюватимуть також повноваження із внесення пропозиції до РНБО, погодженої обласною військовою адміністрацією, щодо запровадження та здійснення примусового відчуження або вилучення обладнання, яке використовується чи може використовуватись для цілей діяльності оборонно-промислового комплексу і щодо якого існує ризик переривання його функціонування;

4) доповнення Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» щодо компетенції РНБО. Уточнено, що вона також приймає рішення щодо: необхідності примусового відчуження або вилучення обладнання, яке використовується чи може використовуватись для цілей діяльності оборонно-промислового комплексу і щодо якого існує ризик переривання його функціонування.

Цей Закон має на меті оптимізацію примусового відчуження та вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану:

● дозволено примусово вилучати рухоме майно, яке може використовуватися для діяльності оборонно-промислового комплексу та щодо якого існує ризик переривання його функціонування через розміщення такого майна на території України, де існує загроза тимчасової окупації та межі якої розташовані на відстані не більше ніж 30 км від району ведення воєнних (бойових) дій чи тимчасово окупованої території;

● відчуження та вилучення такого обладнання здійснюється на підставі рішення Ради національної безпеки та оборони України, введеного в дію указом Президента України, яке не пізніше наступного дня направляється до Кабінету Міністрів України. Примусово відчужене або вилучене рухоме майно не пізніше 5 календарних днів з дня отримання Кабінетом Міністрів України відповідного рішення Ради національної безпеки і оборони України передається за рішенням Кабінету Міністрів України суб’єкту господарювання державного сектору економіки.