Глибока економічна та фінансова кризи, обумовлені повномасштабною війною росії проти України, матимуть суттєві негативні та довготривалі наслідки для фінансового сектору. Проте відповідно до Звіту про фінансову стабільність, оприлюдненого НБУ у червні 2022, банки успішно протистоять викликам війни завдяки значному запасу міцності, своєчасній реакції НБУ та проведеним реформам.
Зважаючи на очікуваний масштаб реалізації фінансових ризиків та втрати банками капіталу, Національний банк тимчасово перейшов до політики регуляторного послаблення. НБУ не буде застосовати заходи впливу, якщо фінустанови порушуватимуть вимоги до достатності капіталу через негативні наслідки війни. Водночас НБУ вимагатиме прозорого та достовірного відображення фінансового стану банків та небанківських фінансових установ. Це дасть змогу впровадити реалістичний графік відновлення фінансового сектору після перемоги у війні.
Унаслідок війни очікується падіння ВВП більш як на третину та суттєве прискорення інфляції. Щоб уникнути неконтрольованої девальвації та відпливів капіталу, НБУ тимчасово зафіксував обмінний курс та запровадив валютні обмеження, підтримуючи валютний ринок інтервенціями. Фінансування потреб бюджету та поповнення міжнародних резервів НБУ можливі завдяки масштабній фінансовій допомозі країн-партнерів. Водночас закриття зовнішніх боргових ринків не є проблемою для банків, які переважно фондуються всередині країни і не залежать від зовнішніх запозичень.
Банки працюють стабільно, довіра вкладників збереглася
Банки виявилися операційно стійкими, вони щодня майже безперебійно надавали послуги клієнтам у тих регіонах, де це було безпечно для працівників та клієнтів. Із середини червня працювало вже близько 85% банківських відділень країни. Проте банки отримали значні збитки банків від спричинених війною подій операційного ризику.
Ліквідність банківського сектору наразі не викликає занепокоєнь, проте банки мають зберігати консервативні підходи й припускати, що ризик ліквідності все ще може реалізуватися.
Різке підняття НБУ облікової ставки у червні спонукає банки підняти ставки за депозитами, аби збільшити привабливість гривневих заощаджень. Це має посилити стійкість банківського фондування. Очікується й зростання дохідності ОВДП. У такому разі виникне стійкий ринковий попит на боргові папери уряду, що зменшить потребу в емісійному фінансуванні дефіциту бюджету.
Кредитування продовжується з урахуванням реалій воєнного часу
Реальний сектор поступово оговтується від першого шоку війни, проте значна частка підприємств не відновила роботу, тож матимуть складнощі із обслуговуванням боргів. Кредитний попит населення та бізнесу під час війни значно послабився, як і ризик-апетит банків до надання нових позик. Зростає лише гривневе корпоративне кредитування. Це зростання переважно забезпечено програмами державної підтримки.
Слабкий фінансовий стан бізнесу та населення стримуватиме активне банківське кредитування в післявоєнний період, тож урядові програми часткової компенсації процентної ставки та часткового гарантування кредитів мають зберегтися. Відновлення сегменту незабезпеченого споживчого кредитування відбудеться швидше, але темпи будуть дуже далекі від довоєнного рівня. Іпотечне кредитування на певний час буде повністю призупинено. Для його відновлення також варто скористатися програмами підтримки.
Банки можуть абсорбувати значні втрати від кредитного ризику
За очікуваннями НБУ, банки унаслідок кризи втратять щонайменше 20% кредитного портфеля і для покриття цих збитків банки використовуватимуть власний капітал. Запас капіталу перед початком повномасштабної війни значно перевищував мінімально необхідні рівні, тож банки мають високий запас міцності. До того ж багато великих банків збережуть операційну ефективність та зможуть після війни поповнити капітал через отримання прибутку.
Для часткового вивільнення капіталу банків, НБУ знижує ваги ризику за незабезпеченими споживчими кредитами зі 150% до 100%. Підвищені ваги ризику – це контрциклічний інструмент, який спонукав банки проводити виваженішу кредитну політику та сформувати більший запас капіталу, що тепер може бути використаний під час кризи.
Небанківські фінустанови мають мобілізувати власні ресурси для відновлення
Небанківські фінансові установи виявилися менш готовими до викликів війни порівняно з банками і гірше впоралися з операційними ризиками. Проте в усіх сегментах небанківського фінансового ринку залишаються компанії, що й надалі безперервно надають якісні послуги.
Національний банк дає змогу учасникам ринку відновитися, не застосовуючи заходи впливу за низку порушень. Водночас небанківські фінустанови повинні мобілізувати власні ресурси для відновлення та зберігати прозорість у відображенні фінансового стану.
Насамкінець у Звіті НБУ рекомендує уряду спрямувати подальші зусилля на:
-розширення державних програм підтримки кредитування;
-наближення умов розміщення ОВДП до ринкової вартості гривневих ресурсів;
-вирішення питання втраченого житла та потенційно проблемних іпотек.
