ОЕСР очікує сповільнення глобальної економіки наступного року, оскільки масштабний енергетичний шок, спричинений агресивною війною Росії проти України продовжує посилювати інфляційний тиск, також збільшуючи ризики в усьому світі.
Прогнозується, що зростання світової економіки буде значно нижчим від очікуваних перед війною результатів – на 3,1% цього року, перш ніж сповільнитися до 2,2% в 2023 році та помірно відновитися до все ще низьких 2,7% в 2024 році.
Зростання у 2023 році сильно залежить від основних азійських країн з ринковою економікою, що розвивається, на які наступного року припадатиме близько трьох чвертей зростання світового ВВП, причому Сполучені Штати та Європа різко сповільнять темпи зростання.
Очікується, що стійка інфляція, високі ціни на енергоносії, слабке зростання реальних доходів домогосподарств та жорсткіші фінансові умови призведуть до стримування зростання. Вищі процентні ставки, хоча й необхідні для пом’якшення інфляції, посилять фінансові проблеми як для домогосподарств, так і для корпоративних позичальників.
Прогнозується, що інфляція залишиться високою в країнах ОЕСР цього року на рівні понад 9%. У міру набуття чинності більш жорсткої монетарної політики, зниження попиту та цін на енергоносії, а також нормалізації транспортних витрат і термінів доставки інфляція поступово знизиться до 6,6% у 2023 році та 5,1% у 2024 році.
ОЕСР вказує на значну невизначеність щодо економічних перспектив. Зростання може бути меншим за прогнозоване, якщо ціни на енергоносії зростуть або якщо перебої з енергопостачанням вплинуть на ринки газу та електроенергії в Європі та Азії.
Підвищення світових процентних ставок може поставити під більший тиск багато домогосподарств, фірм і урядів, оскільки тягар обслуговування боргу зростає. Країни з низьким рівнем доходу залишаться особливо вразливими до високих цін на продовольство та енергоносії, тоді як жорсткіші глобальні фінансові умови можуть збільшити ризик боргової кризи.
Управління енергетичною кризою вимагатиме більш рішучої політичної підтримки для стимулювання інвестицій у зелені технології, сприяння енергоефективності, забезпечення альтернативних поставок і переналаштування політики.
Підвищена невизначеність, уповільнення зростання, сильний інфляційний тиск і вплив війни в Україні на енергетичні ринки ставлять країни перед важким вибором, щоб зберегти макроекономічну стабільність і покращити перспективи сталого та інклюзивного зростання в середньостроковій перспективі.
