23 червня 2022 року на саміті ЄС 27 держав-членів проголосували за надання Україні та Молдові статусу кандидатів на членство в Європейському Союзі. Це позитивне рішення є символом того, що Європа підтримує Україну, і новим поштовхом для перемоги України у війні.
Європейська Комісія оцінила, що за політичними критеріями Україна досягла стабільності інститутів, які гарантують демократію, верховенство права, права людини та повагу, та захист меншин. Щодо відповідності за економічними критеріями, Україна продемонструвала гідну уваги стійкість макроекономічних показників та фінансову стабільність, які були забезпечені також після російського вторгнення у лютому 2022 року. Це відображає не лише дуже сильну політичну волю, а й відносну ефективність роботи установ.
Щодо спроможності виконувати зобов’язання щодо членства, Україна з 2016 року працює над імплементацією Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, включно з Поглибленою та всеохоплюючою зоною вільної торгівлі (ПВЗВТ). Рівень виконання Україною взятих зобов’язань є задовільним.
Загалом, Європейська комісія чітко дала зрозуміти, що процес приєднання буде відповідати однаковим критеріям і правилам для всіх кандидатів. Тобто прискорена процедура щодо набуття членства в ЄС застосовуватися не буде. Тому Україна має продовжити структурні реформи шляхом впровадження законодавства про процедуру відбору суддів Конституційного Суду, посилення боротьби з корупцією та забезпечення відповідності законодавства про боротьбу з відмиванням грошей, що відповідає стандартам Групи розробки фінансових заходів щодо боротьби з відмиванням коштів (FATF).
Натомість, надання Україні статусу кандидата є, перш за все, сигналом для західних приватних інвесторів та приватного бізнесу, що ЄС вірить в Україну та її економічний потенціал. І те, що європейська модернізація України вигідна не лише з точки зору цінностей та геополітики, а і в економічному плані. І те, що в Україну можна і потрібно інвестувати.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зазначив, що статус кандидата в ЄС свідчить про успіх реформ і значний прогрес у наближенні до європейських стандартів. Україна вже розпочала інтеграцію у внутрішній ринок ЄС, підписала безвізовий режим в авіаційній, енергетичній сферах та наблизилася до інтеграції митного режиму, регулювання промисловості та цифрового сектору. «Крім того, це відкриває Україні ширший доступ до програм і фондів ЄС, а також до залучення нових інвестицій, оскільки тепер бізнес розглядатиме Україну як потенційного члена Європейського Союзу та перспективну платформу для стартапів», – відзначив Прем’єр-міністр.
Очевидно, що повоєнна відбудова України стане найбільшим європейським модернізаційним проектом ХХІ століття. І для України принципово важливо, щоб відбудова відбувалася не лише за рахунок гуманітарної допомоги Заходу, а передусім за рахунок інвестицій. Тому є позитивні очікування, що статус кандидата відкриє інвестиційні можливості для європейського бізнесу в Україні, зокрема, у сільське господарство, виробництво та відновлювану енергетику і спрямує приватні інвестиції на потреби відновлення. Повоєнні інвестиції в Україну спрямовані на підвищення її фізичного капіталу, покращення освітніх результатів та стимулювання інновацій.
Загалом, подальший вступ України до ЄС був би вигідним для всіх сторін. Україна може гарантувати європейську продовольчу безпеку, прискорити зелений перехід та зменшити енергетичну залежність ЄС від Росії, а також зробити значний внесок в економічний розвиток та цифровізацію Європи. Для європейського бізнесу статус кандидата є сигналом більш уважно дослідити інвестиційні можливості в Україні. Це створить умови для приватних європейських інвестицій в Україну, зменшить вагу державного фінансування і зробить майбутнє відновлення України не додатковим тягарем для бюджетів країн-ЄС, а доданою вартістю для європейського бізнесу.
А для українського бізнесу отримання статусу кандидата в ЄС остаточно і безповоротно ознаменувало, що настав час вчитися конкурувати на європейському рівні та працювати за європейськими правилами.
