Результати минулого року були визначними для українських металургів.
За 2021 рік було вироблено:
– 21,2 млн тонн чугуна,
– 21,4 млн. тонн сталі,
– 19 млн тонн прокату.
Україна посіла 14-те місце у глобальному рейтингу виробників сталі. Географія експорту глобальна – від країн на Близькому Сході до Північної Америки, та Азії. Для багатьох українських металургійних компаній 2021 рік став найуспішнішим за довгий час. Виручка від експорту чорних металів зросла на понад 81% (до 14 млрд дол), у порівнянні з 2020 роком.
У довоєнний період, за січень-лютий 2022 року, виручка від експорту металургійних підприємств збільшилась на майже 35%, у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року. Наразі ми спостерігаємо значне скорочення виробництва у металургійному секторі. За перші 5 місяців 2022, виробництво металургійних підприємств становить близько 53% від аналогічного періоду 2021 року. Експорт залізної руди скоротився на 33%, до аналогічного періоду 2021 року, експорт чавуну на 50%, а експорт напівфабрикатів на 45%. Значна частина підприємств через близьке розташування до бойових дій тимчасово зупинили свою роботу з огляду на безпеку. Такі підприємства як “Азовсталь” та ММК ім. Ілліча, припинили повністю роботу через окупацію та значні пошкодження. Проте, зараз металургія починає відновлювати свою роботу та активно бореться з наявними викликами.
Порушення логістичних ланцюгів
Проблема як з постачанням сировини на виробництво, так і з відвантаженням товару до споживачів. Основним каналом збуту металургійної продукції були порти. Через руйнування портової інфраструктури та блокаду Чорного моря, ці морські маршрути залишаються недоступними. Європа втратила 70% поставок слябів, та близкьо 50% чавуна. Українські металургійні піприємтсва зараз активно переформатуються на логістику залізницею, автотранспортом та баржами через дунайські порти. Йде активна співпраця з локальними (тут надважливу роль грає Укрзалізниця) та іноземними операторами. Налаштування швидких нових логістичних маршрутів, ефективна комунікація з міжнародними логістичними операторами та сприяння швидкій відповіді на нові потреби у логістиці – зараз є основною задачею.
Пошук нових клієнтів
Зміна логістичних маршрутів спричинила зміну ринків збуту. Компанії ведуть активну роботу з пошуком клієнтів на нових ринках. Навіть при скасуванні мита на деяких ключових ринках, все одно потрібен час та ресурси на пошук клієнтів, переговори та заключення контрактів. Необхідно продовжувати активну роботу зі скасування торговельних бар’єрів для української продукції для підвищення її конкурентності на міжнародних ринках. За даним GMK center, збитки від запровадження торговельних бар’єрів на зовнішніх ринках для української металопродукції оцінюються у близько 3 млрд дол експортної виручки.
Зараз, поступово відновлюється внутрішній попит для будівельної, машинобудівної галузі, так як все більше підприємств відновлюють ділову активність у відносно безпечних регіонах (навіть у Харківській та Сумській областях) та після релокації виробничих потужностей. Також, зберігається великий попит на продукцію для оборонного комплексу (сталь для виробництва бронежилетів необхідної міцності, або безшовні труби для відновлення комунікаційних потреб). Багато підприємств перепрофілювалися під нинішні військові потреби.
Висновок
Українська металургія стикнулася з величезними труднощами, проте вже зараз завдяки значним зусиллям та швидкому реагуванню, спостерігається відновлення металургійної галузі. Основні гравці очікують подальше відновлення ділової активності та якнайшвидший старт відбудови та реконструкції України. А наразі, потрібно забезпечити максимальне сприяння в міжнародних партнерів у питаннях логістики та ринків збуту.
