МВФ (International Monetary Fund) погіршив свій прогноз зростання світової економіки на 2022 та 2023 роки, заявивши, що війна росії проти України сповільнить економічне зростання та збільшить інфляцію.
Криза розгортається в момент, коли світова економіка ще не повністю оговталася від пандемії, що суттєво збільшує економічні ризики та ускладнює політичні компроміси. Економічний збиток від війни в Україні та санкцій проти росії стане причиною значного уповільнення зростання світової економіки з приблизно 6,1% у 2021 році до 3,6% у 2022 та 2023 роках. Показники на 2022 та 2023 роки на 0,8 та 0,2 відсоткових пунктів нижче, ніж попередньо оприлюднені в січні.
Очікується, що інфляція залишатиметься високою через спричинене війною підвищення цін на сировину та посилення цінового тиску. У 2022 році прогнозується, що інфляція становитиме 5,7% у розвинених країнах та 8,7% у країнах, що розвиваються.
За прогнозами, у 2022 році ВВП України скоротиться на -35%. Суттєвий економічний колапс в Україні є прямим результатом вторгнення рф, руйнування інфраструктури та масового виїзду населення.
Економічні наслідки війни поширюються на інші сфери переважно через взаємодію ринків сировини, торгівлі та фінансових зв’язків. Оскільки рф є основним постачальником нафти, газу та металів, а разом з Україною – пшениці та кукурудзи, поточне та очікуване зниження пропозиції цих товарів вже різко підвищило ціни на них.
Зростання цін на продукти харчування та паливо зашкодить домогосподарствам із низьким рівнем доходів у всьому світі, в тому числі в Америці та Азії.
Ця війна стала одним з останніх шоків пропозиції, які вразили світову економіку під час пандемії. Оскільки зараз глобальні ланцюги постачань є дуже взаємопов’язаними, перебої у виробництві в одній країні можуть дуже швидко поширитися по всьому світу. Компанії в Україні та росії постачають спеціалізовану проміжну продукцію, і нестача деяких її видів вже впливає на становище європейських автовиробників.
Війна також підвищила ризик більш тривалої фрагментації світової економіки на геополітичні блоки за різними технологічними стандартами, транскордонними платіжними системами та резервними валютами. Такі тектонічні зміни зумовлять високі витрати на пристосування та втрати ефективності у довгостроковому плані, оскільки ланцюги поставок та виробничі мережі зазнають переформатування. Це також є серйозним викликом для системи регулювання міжнародних економічних відносин, заснованої на правилах, які діють вже понад 70 років.
