Виконавчий директор UkraineInvest розповів у інтерв’ю LDaily про інвестиційну політику держави за повномасштабного вторгнення росії, поведінку й очікування внутрішніх і зовнішніх інвесторів, перспективні галузі, регіональні та глобальні особливості інвестування в Україну.
LDaily: Як за умов війни змінилося формування інвестиційної політики України? Які інструменти та програми підтримки інвестицій упроваджено? Як вони функціонують і які результати показують?
С. Цівкач: Найголовніше, що під час війни уряд і Верховна Рада України не зупиняли роботу над інвестиційними стимулами, — і це дуже важливо. Тому маємо внесення змін у підзаконні акти — наприклад, до закону про державну підтримку значних інвестицій. Виноситься на друге читання також законопроєкт, який удосконалює закон про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями. Туди вносяться такі важливі речі, як можливість інвестора розпочати проєкт до подання заявки, або ж подати заявку потім, уже в процесі виконання проєкту. Це розблоковує діяльність для інвесторів, робить систему більш гнучкою. Й інвестор може вкласти певну суму (у попередньому варіанті це до 30 % від проєкту) і потім вже подаватися на державну підтримку. Також є розширення секторів економіки, які ним покриваються. І прописано такі новели, як, наприклад, зменшення робочих місць. Бо зменшення робочих місць є дуже важливим для введення в Україну високотехнологічних інвестицій.
Також уже введена в дію система по індустріальних парках. Є можливість відшкодувати за побудову інженерних мереж, отримати звільнення від податку на прибуток на термін до 10 років, а також інші стимули, такі, як і в законі про інвестиційних нянь. Наприклад, звільнення від податку на ввезення обладнання і від ввізних мит.
Це ті системи, які запроваджені урядом і Верховною Радою України, вони є стимулами для індустріальних проєктів. Індустріальні проєкти — це такі, які мають високу прив’язку до певної локації. Тобто це і локація, і побудований фізичний актив. І з погляду інвестиційних проєктів під час війни вони для приватних інвесторів найбільш ризикові, бо кожен із них переживає, чи, не дай Бог, не буде зруйновано такий об’єкт… Уже є перші заявки, готуємо наступні, кількість таких проєктів суттєво збільшуватиметься.
Інвестори зацікавлені в співпраці з Україною. Можемо подивитися на аналогічну систему, яка називається «Дія». «Дія» — це для ІТ-компаній віртуальна економічна зона. І от саме такі компанії менш прив’язані до певної локації і не мають значних фізичних активів, а більше інтелектуальних, технологічних. Нині в них уже є 607 резидентів у цій системі. Там є спеціальний податок на працю, ПДФО 5 %, є корпоративний на рівні 9 % на виведений капітал або 18 % на прибуток.
Тобто бачимо зацікавленість інвесторів. Однак вони, звичайно, насамперед намагаються скористуватися тими перевагами, які менше прив’язані до активів. Попри це, вливаються інвестиції в реальний сектор. Український інвестор, як для воєнного стану, працює доволі активно. Цього року ми бачили інвестиції в фармакологічний сектор, у хімічний, у металургію, будматеріали. Таких інвестицій уже опрацьовано на понад 250 млн дол. США і ще перебуває понад 200-300 мільйонів у стадії виконання.
Іноземні інвестори також активно працювали. Наприклад, «Кінгспан», ірландська глобальна компанія. Вона побудує об’єкт у Львівській області вартістю десь 300 млн дол. США. Це десь шість заводів, які вироблятимуть високотехнологічні енергоефективні будівельні матеріали. Ще інвестує компанія «Карлсберґ» — 40 млн дол. США. Компанія «Баєр» — понад 60 мільйонів доларів інвестицій. Компанія CRH — 20 мільйонів доларів інвестицій. Компанія «Церсаніт» — 20 мільйонів доларів інвестицій. Чимало й інших компаній, які зараз із нами працюють.
Так ось, повертаючись до стимулів, тобто до того, що робить держава, щоб відновлювати, трансформувати економіку. Нині ми, як уповноважена установа по супроводу інвесторів, — по закону про інвестиційних нянь повинні шукати інвесторів, допомагати їм готувати заявку, а Міністерство економіки з іншими ЦОВВ оцінює її й дає позитивний чи негативний висновок. Таких проєктів у розробці на подання заявок — наразі 8 на суму 1,3 млрд дол. США. Сектори: будівельні матеріали, агропереробка, енергетика, видобувна сфера, туризм.
LDaily: Які були показники до війни? Наскільки впала чи підвищилася зацікавленість інвесторів до України під час війни?
С. Цівкач: Мабуть, це питання треба розділити на дві частини: рівень надходження прямих іноземних інвестицій та інтереси інвесторів. Рівень надходження прямих іноземних інвестицій за 2021 рік — 7,3 мільярда доларів США. Це рекордна була сума. 2022 рік — дуже сильне просідання, зменшення показника, тобто мінус 321 мільйон доларів США. Різниця між 2021-м і 2022 роком — 7,6 мільярда доларів США, що суттєво.
Але дивимося на 2023-й. Перший квартал — уже надходження прямих іноземних інвестицій у сумі 1,1 мільярда доларів США. Тобто інвестиційний процес починає відновлюватися. Звичайно, ключова частка в цих інвестиціях — це реінвестування. А надходження прямих нових капітальних інвестицій — на рівні 128 мільйонів доларів США. Отже, нам треба працювати над тим, щоб у країну заходили саме нові інвестиції. Реінвестування — це добре, це означає, що інвестор довіряє юрисдикції, державі, а тому реінвестує. Звичайно, під час війни це може бути пов’язано ще з тим, що виведення коштів є ускладненим, щоб не зменшувати фінансові обсяги в країні для підтримки функціонування економіки. Однак усе одно: хоч вони й реінвестовані, але працюють на економіку, на реальний сектор.
А тепер щодо зацікавленості… До повномасштабної воєнної агресії у нас було 28 інвестиційних запитів на суму 2,3 мільярда доларів США. Зараз ми бачимо набагато більше зацікавленості по контактах із нами, проте поки що не бачимо такого самого рівня щодо виконання проєктів. Я гадаю, що це все-таки пов’язано з війною, бо ми працюємо тільки з приватним інвестором. А він дуже непокоїться за свої кошти, і це природно. Та щойно ми наблизимо нашу перемогу — а вона буде! — як рівень реальних інвестиційних проєктів значно підвищиться й стане вищим, ніж у довоєнні роки.
LDaily: Упевнені, що так і буде.
С. Цівкач: Я переконаний у цьому, тому ми й бачимо вже зараз інвестиційну зацікавленість. Єдине ключове, що стримує інвесторів, — це війна. І вже потім починаються другорядні, наступні питання: виділення земельної ділянки, верховенство права і т.д. Однак перше питання — це таки війна.
LDaily: Які існують перешкоди й ризики для інвесторів, які розглядають Україну як потенційний інвестиційний напрям під час війни? Як уряд намагається зменшити ці негативні фактори?
С. Цівкач: Головний ризик, як я зазначив, — це війна. І уряд із Верховною Радою України тут працює теж у кількох напрямках. Перший напрям — це використання можливостей власне держави. Є законопроєкт 9015, який уможливлює страхування інвестицій через Експортно-кредитну агенцію України. Тобто вони на себе можуть узяти додаткову місію страхування інвестицій в країну.
Також працюємо з міжнародними партнерами. Ключовими гравцями тут є Американська корпорація розвитку, US DFC (Development Finance Corporation). Вони готові надавати страхування для інвестиційних проєктів, і то не тільки тих, які пов’язані з американським інвестором, а будь-яких міжнародних інвестицій в Україну і власне українських інвестицій у країну. Станом на сьогодні ми подали їм на розгляд 11 проєктів і очікуємо від них рішення щодо страхування таких інвестицій.
Також є підрозділ Світового банку MIGA. Він теж створює пул страхування для інвестицій в Україні. Вже надав перший контракт на суму 40 мільйонів доларів (якщо не помиляюся), і також погоджено з DFC, що DFC буде не тільки окремо страхувати по своїй системі, але й надавати фінанси, ресурси для MIGA, щоб вони мали більший інвестиційний пул і могли страхувати більше проєктів.
Є експортно-кредитні агенції, які починають відновлювати співпрацю з Україною саме зі страхування інвестицій. Наприклад, Міністерство економіки Німеччини. Вони мають систему, яка працює через PWC, оцінює проєкти, а потім це Міністерство економіки може страхувати німецькі інвестиції в Україні. Ми вели переговори з SACE — це експортно-кредитна агенція Італії, — вони теж готові розглядати такі проєкти.
Європейський банк реконструкції й розвитку. Приблизно 6-8 місяців тому установа розпочала окрему програму страхування ризиків для товарів у транзиті. Бо коли ми говоримо про страхування воєнних ризиків, то маємо розділяти такі типи. Наприклад, це може бути страхування від проблем, пов’язаних із постачанням товарів, фізичне пошкодження об’єкта, проблема роботи з контрагентом, транзит товарів та ін. Так ось, відтоді ЄБРР працював над такою програмою і вже втілює її в життя.
Однак дуже важливо: щоби був продукт, треба мати попит. Тому я й колеги в уряді завжди закликаємо український і міжнародний бізнес подавати заявки, працювати над проєктами. Буде більше заявок — буде більше організацій, які зможуть страхувати такі ризики і надавати відповідні програми.
LDaily: Які фактори впливають на рішення інвесторів вкладати кошти в Україну під час війни? Чи вважають вони політичну ситуацію важливою? Чи стабільні правові й регулятивні рамки є вирішальним фактором для інвесторів?
С. Цівкач: Знову-таки, ми повертаємося до того самого. Для інвестора зараз питання номер один — війна, а вже потім ідуть наступні. З нашого досвіду, для інвесторів дуже важливо мати прозорі умови ведення бізнесу, і щоб вони були однаковими для всіх. Щоб податкова система працювала в одному режимі стосовно великих чи малих, українських чи іноземних компаній. Щоб кожен розумів: система регуляторного управління однаково ставиться до всіх. Не тільки податкова, а й митниця, дозвільні органи (з видавання ліцензій, дозволів на ведення діяльності) та інші контролюючі органи повинні керуватися одним стандартом. Тоді інвестор розуміє: якщо порушив законодавство, щось недоробив — не отримає результату. Водночас якщо все робить відповідно до законодавства, то спокійно може працювати в Україні. Тобто нам треба вдосконалювати цей стандарт.
Дуже багато буває нарікань на якісь певні проблемні кейси з інвесторами. Проте, з нашого досвіду, це не завжди проблема держави. Інколи інвестор може щось недопрацювати, подати документацію не в повному обсязі, не зробити все відповідно до процедури чи якось по-іншому порушити інвестиційний алгоритм. І тоді Україна, звичайно, повинна реагувати.
Також досі є вияви бюрократії, яких держава Україна повинна уникати. Ми не маємо допускати бюрократію, особливо ж зараз, адже треба відбудовувати країну, трансформувати економіку. І ці явища бюрократії (чи то через непрофесіоналізм, чи з якихось інших причин) повинні бути знищені повністю. Однак м’яч буває в обох воротах, тобто не завжди критика з боку бізнесу в бік держави є справедливою.
LDaily: Які сфери зараз найцікавіші для інвесторів? На які вони не звертають уваги, однак, на ваш погляд, варто звернути?
С. Цівкач: Нині бачимо активність у кількох секторах. Ключові — це виробництво будівельних матеріалів, агропереробка й логістика. Це те, що найактивніше щодо конкретних інвестиційних проєктів. Також бачимо українського інвестора, який і далі працює в хімічній галузі, у металургії, фармацевтиці. Тобто це відбувається так само, як і в харчовій промисловості.
Щодо тих секторів, які є вкрай важливими, однак недооціненими. ІТ й фінтек дуже активно працюють, навіть є зростання: під час повномасштабної війни 2022 року порівняно з 2021-м була активізація роботи сектора. Однак це знову-таки тому, що:
а) довіряють українському бізнесу;
б) бізнес не прив’язаний повноцінно до фізичних активів, тобто він мобільний.
Що дуже важливо для України з погляду розвитку інвестицій — це машинобудування, виробництво транспортних засобів. Тут дуже суттєві інвестиційні можливості. До початку повномасштабної агресії ми мали великий інвестиційний проєкт на 1 мільярд євро. Це був світовий бренд, який планував побудувати в Україні завод з електротранспорту, зокрема електрокарів. На жаль, цей проєкт буде реалізовано у Словаччині… Проте зміна локації проєкту пов’язана не з регуляторною системою, не з верховенством права в Україні, не з якимись питаннями неефективності. Це було пов’язано з початком повномасштабної агресії.
Вважаємо, що виробництво електрокарів, інших електротранспортних засобів, електробатарей, загалом утілення всіх новітніх технологій — це велике майбутнє для України.
Також агротек — технологічні можливості для розвитку сільського господарства. Як переробка, так і обробка й поводження з сільськогосподарськими угіддями, полями, з продукцією. І фармацевтичний сектор — є велика перспектива переведення його на більш технологічний рівень, адже в нас виробляються переважно генерики. А ми ж спроможні створити умови, щоб у нас вироблялися більш капіталомісткі препарати й залучалися більш високі технології.
Суттєвим і дуже привабливим для інвестицій буде сектор туризму й реабілітації, особливо в повоєнний період. Туризм тому, що чи не кожна людина світу захоче приїхати в Україну, побувати на місцях трагічних подій, дізнатися, як це відбувалося, як ми захищали країну, захоче стати частинкою нашого духу вольного й поринути в славетну історію народу. А реабілітація буде дуже важливою для наших громадян — як для цивільних, так і військових, — адже повоєнний синдром буде значним, він уже є. І нам треба вже сьогодні думати, як забезпечувати розвиток цього сектору.
У цьому напрямі ми активно працюємо з Державним агентством з туризму. Зараз — над аналітикою, розробляємо відповідні інвестиційні плани. Наприклад, підписали меморандум із PSA International про співпрацю в розробці аналітичних матеріалів щодо необхідності побудови сухих портів чи логістичних центрів між Польщею й Україною. Чому це важливо? Бо ми повинні заводити інвестиції, які будуть сталими. Навіть коли Чорне й Азовське моря будуть розблоковані, щоб усе одно ці сухі порти працювали й, відповідно, поверталися інвестиції.
Далі маємо співпрацю з UNDP, зокрема, підписано Меморандум про розробку аналітичного матеріалу зі створення інвестиційних інноваційних механізмів. Результатом такої роботи повинно стати створення фонду імпорт-інвестування, тобто інвестицій соціального впливу. Це коли змішується донорський, державний і приватний капітали задля інвестиційної підтримки малого й середнього бізнесу. Бо таких компаній маємо 99 % від усіх зареєстрованих юридичних осіб, і вони відчувають фінансовий інвестиційний голод. Відповідно, зараз треба створювати такі механізми.
Працюємо ми з партнерами також у Сполучених Штатах Америки, зокрема, із топовими аналітичними агенціями. Наприклад, з такими, як CSIS. Зараз будемо сприяти їм у проведенні в липні й вересні заходів у США, спрямованих на залучення приватного капіталу в Україну й формування пропозицій щодо створення інвестиційного пулу для фінансування й розробки інвестиційних проєктів. Тобто є державний чи приватний проєкт, але щоб отримати інвестицію, потрібно мати техніко-економічне обґрунтування чи попереднє техніко-економічне обґрунтування. Так ось, ми працюємо над тим, щоб такі фінанси були доступними, і бізнес міг користатися такими програмами.
Працюємо і з Міжнародною торговою палатою — з головним офісом у Парижі. У них понад (якщо не помиляюся) 45 мільйонів компаній. Серед членів Палати постійно популяризуємо Україну і її інвестиційні можливості. Ми започаткували систему заходів, яка називається Fit for Ukraine. Це онлайн-заходи, на яких ми презентуємо глибокі аналітичні матеріали для інвесторів, щоб вони розуміли не тільки те, скільки пошкоджено й де, а й які позитивні можливості для інвестора. Тобто скільки матеріалів конкретно треба буде виробляти в Україні, на що буде попит. Від цементу — до харчової промисловості, індустріальних парків, логістичних центрів. І зараз такий захід, який буде сфокусований на меблевому кластері, ми організовуємо в Рівному. Потім будемо робити в Чернівцях, Харкові, щоб кожен регіон показати під особливим кутом, довести, що кожен має інвестиційну привабливість і повинен її ефективно використовувати.
Ми дуже плідно працюємо з регіонами, і треба робити так, щоб ми були помічником українським регіонам і бізнесу щодо залучення інвестицій. Бо заводи будуються в регіонах, люди працюють у регіонах, і основне інвестування відбувається в регіонах України.
LDaily: Амбітні проєкти, дуже цікаві.
С. Цівкач: Це все те, що реальне. Не майбутнє, це вже те, що робиться. У нас ці заходи за останні три місяці вже відвідало сім тисяч осіб із 65 країн світу. І ми після кожного із заходів отримуємо як мінімум 1-2 інвестиційні запити. Від заводів — до створення інвестиційних фондів, до пошуку партнерів.
LDaily: Інвестори, які вже в Україні, зараз не дуже хочуть вкладати гроші, переважно заморожують проєкти. А ви, навпаки, кажете, що є нові, які зацікавлені, є попит.
С. Цівкач: Попит справді є. Однак є й такі компанії, які заморожують інвестиції. Ми з ними працюємо, проводимо консультації. Я назвав конкретні компанії, які працюють в Україні і починають нові інвестиційні проєкти, працюючи в Україні. Це означає, що такі компанії вірять у прибуток. А це ключове для приватного інвестора.
Проте, звичайно, хочеться бачити сотні таких прикладів. Поки що їх можна порахувати, мабуть, на пальцях двох чи трьох рук… Однак це дуже добре, що вони є, адже вони створюють прецедент і рекламу. Найкраща реклама для України — це не промоція стимулів, а коли конкретна компанія оголошує інвестиційний проєкт. Тоді ми отримуємо набагато більше звернень.
LDaily: Ви казали про нові проєкти. З яких країн найбільша активність?
С. Цівкач: Із проєктів, про які я казав, це Ірландія. Також це Швейцарія, Польща, Швеція, Німеччина. Це зараз у нас ключові, тобто ті, які оголосили інвестиції й уже їх реалізують.
LDaily: Не бачу в списку США… Але, можливо, це в майбутньому.
С. Цівкач: Ми з американцями теж працюємо, і в партнерстві з CSIS, і з нашим посольством у Сполучених Штатах, з іншими партнерами. Ми активно популяризуємо Україну для американського інвестора. Я писав статтю для The Hill (політичне видання у Вашингтоні), чому американська індустрія повинна інвестувати в Україну. Там детально повідомив про вартість виробництва, стратегічне положення України, партнерство між нашими країнами. Також навів перелік угод про вільну торгівлю. Він дуже різний у нас і в Сполучених Штатах Америки. Тобто створення підприємств тут, додаткових для американської індустрії, — це про їхній глобальний розвиток і додаткові прибутки.
LDaily: Що зараз треба для радикального поліпшення інвестклімату в Україні?
С. Цівкач: Закінчення війни.
LDaily: Це єдине?
С. Цівкач: Це ключове. Якби ми сьогодні перемогли, то завтра отримали б 500 інвестиційних запитів. Гарантую! Деякі з них реалізовані були б, деякі — ні, проте запитів було б сотні упродовж тижня. Але коли зайдуть 500 запитів, із них ми зможемо реалізувати тільки 100. І якщо це буде пов’язано з важкою системою виділення земельних ділянок, зі зловживаннями обленерго при підключенні до комунікацій, з дозвільною процедурою державних структур надання ліцензій і дозволу на будівництво, то це може бути одним із ключових обмежень для реалізації інвестпроєктів. Над цим, я знаю, зараз уже працюють колеги і в офісі президента, і в уряді, і в парламенті. Дуже важливо вирішувати всі питання ще до інвестиційного буму, який буде пов’язаний з нашою перемогою. Це домашнє завдання, яке треба було зробити ще вчора.
LDaily: Які можливості й перспективи розвитку інвестиційного сектору в Україні після завершення війни? Чи є взагалі прогнози щодо зростання інвестиційної активності? У якій галузі буде найбільше вкладатися коштів?
С. Цівкач: Ключові сектори: агропереробка, будівельні матеріали, металообробка, металургія. Дуже багато було знищено об’єктів саме у сфері металургії — якщо не помиляюся, російськими атаками знищено 49 % металургії… І відновлення буде масштабним, бо маємо і сировину, і готова продукція буде потрібна для відбудови України.
«Зелена» енергетика, декарбонізація, «зелені» інвестиції — це теж дуже великий інвестиційний ринок. Багато й міжнародних програм, які підтримують таку діяльність. Це від «зеленої» металургії — й до «зеленої» індустрії та побудови джерел енергії, генерації відновлюваної енергетики.
Це розподілена система генерації, електрики й тепловодопостачання. Дуже важливий напрям, бо наша система генерації, електромереж пошкоджена, відповідно, її треба відбудовувати. Якщо її відбудовувати, то розподілена система може бути відповіддю на це. І це теж значні інвестиції. А хімія, фармацевтика й ті галузі, які я згадував, — туризм, реабілітація… ІТ, фінтек, звичайно, теж будуть розвиватися дуже стрімко.
Follow us on Facebook, Twitter, LinkedIn, or YouTube.
