Геополітичні та кліматичні умови впливають на стійкість продовольчої системи. Нещодавно McKinsey & Company представила дослідження поточних викликів продовольчої безпеки, подальші наслідки, майбутні перспективи.
Поточні виклики глобальної продовольчої безпеки
Пандемія COVID-19, перебої ланцюгів постачання і кліматичні явища мали негативний вплив на світовий агропродовольчий сектор і спричинили підвищення цін на продукти харчування ще до моменту вторгнення рф в Україну.
Нині війна рф проти України спричиняє додатковий тиск на глобальну продовольчу безпеку: падіння експорту продовольства з України та побічні ефекти, які можуть ще більше обмежити світове постачання продовольства. Нинішній дефіцит експорту значною мірою пов’язаний зі зниженою здатністю вивозити зерно на експорт. Якщо угода від 22 липня буде повністю виконана, то наслідки проблеми можна буде значною мірою пом’якшити. Завдяки цьому можна буде вивільнити приблизно 20 мільйонів тонн зерна, що певним чином полегшить ситуацію на ринку і дозволить цінам на деякі зернові знизитися до довоєнного рівня.
Блокада чорноморських портів, спричинена війною в Україні, сильно обмежила доступ до постачання продовольства. Ця ситуація спонукала багато країн до спроб захистити свій доступ до продовольства шляхом обмеження експорту зернових. Крім того, поставки зернових на світові ринки можуть зменшитися на понад 10 млн тонн внаслідок несприятливих погодних умов в Індії та Західній Європі.
Наслідки продовольчої кризи, що насувається, можуть призвести до дефіциту у приблизно 15-20 мільйонів тонн пшениці та кукурудзи від постачання світового експорту зернових у 2022 році. Дефіцит у 2023 році може досягти приблизно 23-40 мільйонів тонн, за найгіршим сценарієм довготривалої кризи. Зростання дефіциту ставить під загрозу річне споживання їжі для більш ніж 250 мільйонів людей, тобто для майже 3% населення світу.
Експерти McKinsey вважають, що нинішня криза постійно змінюється та розгортається у чотирьох аспектах:
– Цьогорічний експорт продовольства скоротився внаслідок проблеми логістики в Україні та обмеження експорту з інших країн.
– Наступного року ситуація може погіршитися. За попередніми оцінками, у наступному сезоні збору врожаю, який розпочався в липні, виробництво сільськогосподарських культур в Україні скоротиться на 35-45%.
– Деякі країни, ймовірно, постраждають більше за інших, і загальні наслідки можуть бути більш помітними, ніж під час продовольчих криз 2007-08 та 2011 років.
– Швидкі заходи пом’якшення можуть допомогти уникнути найгірших наслідків, вікно можливостей звужується.
Подальші наслідки
На жаль, до кінця цього року та протягом 2023 року світова пропозиція продовольства може постраждати ще більше. На думку експертів виробництво сільськогосподарських культур в Україні скоротиться в наступному збиральному внаслідок 4 причин: скорочення посівних площ (військові дії, що тривають та мінування територій), недостатня ліквідність аграріїв (нездатність відвантажити значну частину минулорічного врожаю), зниження врожайності (обмежений доступ до добрив, порушення технологій рослинництва, зменшення використання прогресивних засобів захисту рослин), а також хвильовий ефект від збільшення витрат на дизпаливо та добрива.
Майбутні перспективи
Хоча високі світові ціни на продовольство вплинуть на всі країни, деякі з них є більш вразливими за інших. Одні країни, зокрема Китай, Сполучені Штати та країни Європейського Союзу, відносно добре захищені. Вони мають високий рівень місцевого сільськогосподарського виробництва, високий рівень запасів і високу купівельну спроможність. Але багато країн, серед яких: Бангладеш, Ефіопія, Сомалі та Ємен, є дуже вразливими. Вони значною мірою залежать від імпорту зернових, мають обмежені запаси та низьку купівельну спроможність. Ці країни можуть сильно постраждати внаслідок зростання цін на продовольство. На цих територіях проживає понад 1,4 мільярда людей, переважно в Африці та Азії; якщо глобальний дефіцит триватиме і країни вичерпають свої запаси, ця цифра може зрости приблизно до 1,9 мільярда людей.
Оскільки запаси продовольства скорочуються, ці країни зіткнуться з високою інфляцією, що посилить бюджетне навантаження в цих країнах, оскільки вони намагатимуться захистити своє населення від зростання цін на продовольство. Якщо вони не зможуть цього зробити, рівень недоїдання може зрости. І вже зараз ці країни відчувають посилений тиск на фінансову та фіскальну системи, намагаючися впоратися з інфляцією, забезпечити безперервну торгівлю та надати субсидії найбільш нужденним. Це часто призводить до збільшення зовнішнього боргу та уповільнення зростання ВВП.
Висновок
Пандемія виснажила бюджети та валютні резерви країн і призвела до рекордного рівня заборгованості, зробивши їх менш стійкими до різкого зростання цін. Витрати на продукти харчування становлять більшу, ніж зазвичай, частку споживчих витрат, а рівень безробіття в багатьох країнах високий; якщо уряди не зможуть пом’якшити наслідки такого шоку, домогосподарства не матимуть іншого вибору, окрім як витрачати більшу частину своїх фінансів на продукти харчування.
Війна рф проти України розхитує важливі засади глобальної продовольчої системи у попередньо ускладнених умовах. У короткостроковій перспективі три основні кроки, на думку експертів McKinsey, можуть допомогти зменшити ризики:
1) розблокувати та зменшити ризик чорноморських логістичних шляхів;
2) зменшити торгові обмеження та вивільнити буферні запаси;
3) окремі країни мають збільшити пропозицію зерна, що продається на світовому ринку для зміни балансу світової пропозиції;
4) надання фінансової допомоги найбільш постраждалим районам і населенню.
Крім того, докорінні зміни в глобальній поведінці, які відбуваються як у державному, так і в приватному секторах, можуть підвищити прозорість і стійкість глобальної продовольчої системи.
Серед можливих кроків трансформації:
1) стала трансформація сільського господарства для підвищення врожайності, особливо в країнах-імпортерах, в яких спостерігається високий приріст населення
2) пошук шляхів скорочення світових харчових відходів та оптимізація використання землі для виробництва їжі та біомаси
3) прискорення розробку та впровадження альтернативного м’яса та заохочення споживання найбільш ефективних білків.
