Агропромисловість
Україна має значний потенціал у сфері переробки аграрної продукції завдяки багатій сировинній базі, великим площам сільгоспугідь, сприятливим кліматичним умовам і вигідному розташуванню поблизу ключових ринків збуту.
Україна стабільно входить до числа світових лідерів за обсягами сільськогосподарського виробництва та експорту. Основні культури – пшениця, кукурудза, ячмінь, соняшник, цукрові буряки, бобові, овочі та фрукти. За обсягами експорту країна посідає 4 місце у світі серед експортерів зерна, забезпечуючи 7,8% світового експорту пшениці. Україна є лідером за обсягами постачання соняшникової олії, третьою – за експортом ріпаку та макухи, четвертою – за експортом кукурудзи. Щорічний урожай сягає близько 70 мільйонів тонн, повністю задовольняючи потреби внутрішнього ринку та експорт. У 2024 році товарообіг аграрної та продовольчої продукції становив 32,2 млрд дол. США, з яких 24,6 млрд дол. – експорт. Загальна вага нетто експортованої продукції сягнула 78,3 млн тонн.
Частка доданої вартості агросектору у 2024 році – 8,2% ВВП. Крім того, сектор забезпечив близько 2% усіх податкових надходжень – 22,3 млрд грн.
Україна також відіграє важливу роль у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки, особливо в умовах поточної кризи. Значущість цього сектора для глобальної продовольчої безпеки підтверджується тим, що потенціал постачання продуктів з України здатен прогодувати 0,6 мільярда населення планети.
Переробка агропродукції в Україні має значний потенціал, оскільки країна володіє великою сировинною базою, але переважно експортує сільгосппродукцію у необробленому вигляді. Розвиток глибокої переробки – виробництво олії, борошна, м’ясної та молочної продукції, консервів, соків, напівфабрикатів – дозволив би суттєво підвищити додану вартість, зміцнити експортні позиції та створити нові робочі місця.
Агропереробний сектор є ключовою та зростаючою частиною національної економіки, що пропонує широкі можливості для інвесторів. Станом на 2024 рік обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в аграрний сектор склав 3,3 млрд доларів США, що становить 6% від усіх ПІІ в Україні. Найбільші частки були спрямовані у вирощування однорічних та дворічних культур, тваринництво, післязбиральну переробку та допоміжну діяльність у сільському господарстві.
Вплив війни
Війна спричинила величезні втрати для аграрного сектору, що оцінюються в мільярди доларів. Основними причинами такого спаду є військові дії, які призвели до знищення посівів, обмеженого доступу до аграрних ресурсів та міграції робочої сили. 10,3 мільярда дол. США – сума прямих збитків завданих агропромислового комплексу та землересурсам України, що становить 6% від загальних збитків. 55,5 млрд дол. США становлять потреби у реконструкції та відновленні аграрного сектору.
Блокада портів на Чорному морі спричинила серйозні труднощі з експортом зернових культур. Українські фермери зіткнулися з проблемами доставлення продукції на світові ринки, що призвело до зниження доходів і збільшення запасів непроданого зерна. Інфраструктурні об’єкти, такі як елеватори, склади та транспортні маршрути, зазнали значних пошкоджень або були зруйновані.
Попри виклики, аграрний сектор демонструє високу адаптивність. Впровадження сучасних технологій у сільському господарстві також сприяє підвищенню ефективності виробництва, дозволяючи українським аграріям не лише відновити втрачені позиції, але й забезпечити стійке зростання в майбутньому. Завдяки додатковим інвестиціям в удосконалення методів ведення сільського господарства, освіту, зрошення, логістику та виробництво з високою доданою вартістю, Україна має всі передумови для відновлення обсягів експорту продовольства до довоєнного рівня та навіть подвоєння цих показників.
Законом Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні переробну промисловість віднесено до пріоритетних галузей та передбачено державну підтримку в розмірі 30% від CAPEX.
Хоча Україна вже давно серед лідерів за обсягом виробництва та експорту сільськогосподарської продукції, завдяки наявності надзвичайно родючого ґрунту, привабливим цінам на оренду землі, конкурентній заробітній платі та логістиці, адаптації аграріїв до надскладних умов праці, існує значний потенціал для зростання продуктивності.