Україна пройшла шлях безпрецедентної трансформації – за останні п’ять років в країні було успішно впроваджено більше реформ, аніж протягом всього попереднього періоду незалежності. Було розпочато структурні реформи, метою яких є повноправне членство України в ЄС та створення в Україні потужного виробничого хабу Європи.

Правосуддя та Антикорупційна політика

Україна продовжує свої зусилля щодо реформування судової системи та підвищення її ефективності. Прогресу також було досягнуто у впровадженні реформ правоохоронних та антикорупційних органів.

Забезпечити високу якість правосуддя в Україні покликана повномасштабна судова реформа:

  • Створення на основі відкритого, прозорого та безпрецедентного конкурсу нового найвищого суду у системі судоустрою України – Верховного Суду.
  • Створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності як спеціалізованого суду в системі з розгляду спорів у сфері інтелектуальної власності.
  • Запуск електронного суду.
  • Реформування конституційного судочинства.
  • “Перезапуск” реформ Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
  • Створення Вищого антикорупційного суду України як вищого спеціалізованого суду в системі судоустрою України (5 вересня 2019 р.), місія якого полягає в здійсненні справедливого правосуддя в кримінальних провадженнях щодо корупційних злочинів.

Серед цілей України на найближчі роки – це функціонування ефективних та “прозорих” у своїй діяльності:

  • Державного бюро розслідувань (ДБР), правоохоронного органу, що спеціалізується на розслідуванні правопорушень, скоєних, зокрема, вищими посадовими особами, суддями, працівниками правоохоронних органів.
  • Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), спеціального правоохоронного органу, що покликаний здійснювати попередження, розслідування та розкриття корупційних правопорушень.
  • Бюро економічної безпеки (БЕБ), єдиного органу, що здійснюватиме розслідування економічних злочинів.

Децентралізація

Протягом 2014-2019 рр. було досягнуто цілей першого етапу децентралізації, серед яких, зокрема, запровадження фінансової децентралізації, ухвалення закону України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”, запровадження інституту старост, передання понад 1,5 млн га земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів у комунальну власність об’єднаних територіальних громад, розширення повноважень органів місцевого самоврядування. 


Починаючи з 2020 р. розпочався другий етап реформи децентралізації, що ознаменувався затвердженням нового адміністративно-територіального устрою на базовому рівні, прийняттям Виборчого кодексу України та проведенням чергових місцевих виборів 25 жовтня 2020 р. 


Подальшими завданнями реформи децентралізації є подальша передача повноважень органам місцевого самоврядування, запровадження місцевих референдумів, прийняття змін до Конституції України щодо децентралізації.

Енергетика

Енергетичний сектор України зазнав глибокої трансформації та лібералізації із 2014 року. Уряд усунув незаконні схеми, що перетворило державну компанію Нафтогаз із “чорної діри” для бюджету України на прибуткову компанію, яка стабільно розвивається. Компанія працює над збільшенням видобутку газу, що є одним із елементів зменшення залежності України від Росії.
У 2018 році Уряд скасував суперечливий і непрозорий механізм видачі спеціальних дозволів на користування надрами. Натомість, була запроваджена практика відкритих аукціонів для отримання ліцензій на розробку та видобуток природних ресурсів, що створює інвестиційні можливості для збільшення видобутку нафти та газу в Україні.


З 1 липня 2019 році в Україні було запроваджено конкурентний ринок електричної енергії, що діє за принципом права споживача вільно обирати постачальника електричної енергії.


У січні 2020 р. ТОВ «Оператор ГТС України» була остаточно відокремлена від НАК «Нафтогаз», чим було завершено анбандлінг у сфері транспортування природного газу та що дало поштовх збільшенню конкуренції на енергетичному ринку України.


Україна бачить себе частиною Європейського співтовариства та одним з кроків до енергетичної незалежності від Росії, членства в ЄС є інтеграція об’єднаної енергетичної системи України в Європейську мережу операторів системи передачі електроенергії (ENTSO-E)


Повна інтеграція ОЕС України до європейської системи дозволить Україні збільшити доходи від експорту електроенергії до 1,5 млрд доларів на рік, європейським постачальникам увійти до українського ринку, а конкуренції збалансувати ціни на електроенергію для споживачів. За оцінками експертів, пропускна можливість між ОЕС України та ENTSO-E становитиме приблизно 4 ГВт.

Банкінг та Фінансовий ринок

Протягом останніх 5 років Національним банком України (НБУ) було розпочато масштабну кампанію “очищення” банківського сектору, в результаті якої було ліквідовано понад 90 банків. Як наслідок, уже в 2019 році українські банки колективно отримали прибуток у 2,3 млрд доларів – історичний максимум для банківського сектору країни.


В Україні набув чинності новий закон про валюту, який ознаменував початок найбільш масштабного перегляду та спрощення валютних операцій за понад чверть століття. Нові правила продовжують курс НБУ на лібералізацію валюти, яка передбачає спрощення відкриття, використання та закриття рахунків, а також зміни в процедурі отримання кредитів від нерезидентів, а також було скасовано вимогу щодо обов’язкового продажу доходів у іноземній валюті та всі обмеження на репатріацію дивідендів за кордон.


Політика Національного банку України на поступове зменшення протягом 2019-2021 рр. облікової ставки НБУ з 18% у 2018 році до 6% на початку 2021 р. із подальшою стабілізацією ставки на рівні 7-8%, а також запровадження механізмів державної компенсації процентів за кредитами для фізичних осіб та бізнесу (державні програми “Доступна іпотека 7%”, “Доступні кредити 5-7-9%”) позитивно вплинуло на розширення ринку боргового фінансування в Україні. 


У серпні 2020 р. набрав чинність закон України № 738-IX, яким були викладені у новій редакції закони України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» та «Про товарні біржі», ухваленням якого було створено передумови для повноцінного функціонування та розвитку ринків капіталу в Україні: комплексно врегульовано питання функціонування ринків деривативних (похідних) фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків, а також розбудови їхньої інфраструктури.


У вересні 2021 р. Верховною Радою України було прийнято закон України “Про віртуальні активи”, чим розпочато процес легалізації віртуальних активів та бізнесу в цій сфері в Україні.
Ключові цілі для подальшого реформування сфери – це удосконалення законодавства України з метою лібералізації ринку фінансових послуг, стимулювання розвитку ринку капіталів, ринку віртуальних активів України, запровадження та переходу на е-гривню та гармонізація законодавства України із законодавством ЄС. 

Дерегуляція та спрощення ведення бізнесу

У 2014 році була започаткована амбітна програма дерегуляції, спрямована на досягнення регуляторної відповідності стандартам Європейського Союзу та найкращим світовим практикам. Реформи вплинули на бізнес клімат у ключових галузях, включаючи сільське господарство, телекомунікації, інфраструктуру, будівництво, оподаткування, а також державні митні процедури, санітарний та ветеринарний контроль.


Щоквартальні спеціальні засідання з питань дерегуляції Уряду часто включали представників приватного сектору, та призвели до скасування 1300+ застарілих регуляцій.

Основними досягненнями процесу дерегуляції стали:

  • Реформа податкової служби (автоматична система відшкодування ПДВ, електронний кабінет для адміністрування податків).
  • Спрощення процедури відкриття та роботи представництв іноземних компаній.
  • Спрощення процедури митного оформлення товарів у морських та річкових портах.
  • Запуск прозорих електронних аукціонів з продажу спеціальних дозволів на видобуток нафти та газу.
  • Відкриття доступу до геологічної інформації.
    Ризикоорієнтований підхід до державного нагляду за бізнесом.
  • Запровадження сучасних будівельних норм.
  • Зниження портових зборів на 20% з 2018 року.

У 2021 р. Парламентом України було прийнято комплексний закон щодо спрощення процедури приєднання до електричних мереж, яким передбачається скорочення кількості та тривалості процедур (наприклад, 7 робочих днів – для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, 10 робочих днів – для надання операторами систем розподілу інформації та/або документів, необхідних для розроблення проектної документації на будівництво тощо), документів та погоджень, що необхідні для приєднання до електромереж,  істотне зменшення витрат часу інвесторів, зняття штучних обмежень та усунення бар’єрів в процедурі приєднання до електричних мереж, запровадження механізму «єдиного вікна» для подачі документів, переведення послуг в онлайн тощо.  


Результатом ухвалення закону стало створення умов для зменшення витрат часу на приєднання до електромереж у середньому з 267 днів (за даними “Doing Business”) до близько 90 днів (при середньому показнику в Європі та Середній Азії у 100 днів). 

Приватизація

У 2018 році Верховна Рада України прийняла новий закон про приватизацію. Закон визначає три категорії компаній: ті, що підлягають приватизації, ліквідації чи збереженню у державній власності. Новий закон замінює численні та часто суперечливі нормативно-правові акти, скорочує терміни приватизації та робить обов’язковим продаж малих державних підприємств через онлайн систему Prozorro.

Попри значний вплив корона-кризи на економіку країн світу, у березні 2021 р. Верховною Радою України було розблоковано приватизацію об’єктів “великої приватизації” (балансова вартість яких складає понад 250 млн грн). Це відкриває можливості для інвестування іноземним інвесторам у раніше “закриті”, монополізовані сектори економіки України.

Земельна реформа та Агросектор

У 2021 Верховною Радою було прийнято ряд законопроектів у сфері земельної реформи:

✅ Спрощено доступ до процедур обігу земель. У квітні 2021 р. Верховною Радою України було знято ряд важливих бар’єрів для інвесторів, що блокували вільний обіг земельних ділянок в Україні, зокрема, скасовано необхідність іноземним інвесторам погоджувати купівлю земельних ділянок державної та комунальної власності з Кабінетом Міністрів України, скасовано інститут державної експертизи землевпорядної документації, державної експертизи документації із землеустрою та агрохімічної паспортизації земель, перенесено низку послуг у сфері земельних відносин в електронну форму тощо.
✅ Знято мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, що стало “драйвером” повноцінного функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення в Україні.
✅ Запроваджено систему електронних аукціонів з продажу земель державної та комунальної власності, що дозволить підвищити прозорість процедури земельних торгів та сприятиме доступу до земельних торгів для більшого кола інвесторів. Відтепер на всіх етапах інформація щодо торгів буде доступною онлайн, а більшість процесів будуть автоматизовані. 

Традиційно широке коло можливостей для інвестування доступні для інвесторів у секторі сільського господарства. Підприємствам у сфері агропромислового комплексу доступна низка видів фінансової підтримки, зокрема, часткова компенсація державою вартості сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва, державна фінансова підтримка зрошення, органічного виробництва, картоплярства, розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства шляхом надання бюджетних коштів на безповоротній основі на покриття цільових витрат тощо). У 2021 р. для сільськогосподарських товаровиробників стало доступне також страхування сільськогосподарської продукції (тобто, надання державою часткової компенсації сільськогосподарським товаровиробникам до 60% страхових платежів).

Розширення ринку електротранспорту

Україна невпинно рухається в сторону розвитку високотехнологічного виробництва з високою доданою вартістю, зокрема, з метою стимулювання виробництва в Україні електротранспорту, електродвигунів та комплектуючих виробів для них, у 2021 р. був запроваджений режим податкових та митних пільг, серед яких:

  • Звільнення до 2028 р. від сплати ввізного мита при імпорті комплектуючих виробів для виробництва електротранспорту.
  • Право до 2030 р. платників податків на включення витрат на придбання легкових електроавтомобілів до податкової знижки.
  • Звільнення до 2033 р. від оподаткування прибутку, отриманого від реалізації електродвигунів, літій-іонних акумуляторів, їх зарядних пристроїв, електротранспорту власного виробництва).

Відтепер виробництво електротранспорту в Україні стає економічно більш вигідним, а попит на електротранспорт на ринку України буде лише зростати.

Космічна сфера та літакобудування

Україна – одна з небагатьох націй із повним циклом проектування, виготовлення та експлуатації цивільних, військових та вантажних повітряних суден. Україна також відома своїми досягненнями у сфері космічних технологій. Закон України “Про державне регулювання космічної діяльності” сприяє конкуренції у космічній галузі, дозволяючи приватним компаніям долучатися до діяльності в космічній сфері, включаючи запуск ракет в космос.


Також законодавством України передбачене звільнення від оподаткування ПДВ операцій з імпорту устаткування для виробництва космічної техніки та літакобудівної промисловості.

Цифровізація публічних послуг

Уряд  України продовжує переводити співпрацю між державою та бізнесом суто в електронну форму, що сприяє спрощенню доступу, зокрема, для інвесторів, до публічних послуг, зменшенню часових та фінансових витрат на їх отримання, забезпеченню прозорості процедури їх отримання.

Запровадження економічного режиму “Дія Сіті” для залучення інвестицій у ІТ сектор економіки.

Упродовж 2021 р. в Україні було запроваджено добровільний правовий режим е-резидентства, що надає ІТ компаніям доступ до спеціального режиму оподаткування, а саме: оподаткування прибутку резидента – 9% т.зв. «податку на виведений капітал», замість 18% податку на прибуток підприємств, передбачених наразі, оподаткування заробітної плати працівників, винагороди т.зв. «гіг-спеціалістів» за «гіг-контрактами», а також авторської винагороди за створення службового твору та переходу прав на такий твір – 5% податку з доходів фізичних осіб, замість 18% ПДФО, передбачених наразі.

Окрім того, з 2022 р. ІТ компаніям в Україні стануть доступними:

✅ Більш гнучке регулювання трудових відносин.
✅ Кращий захист прав інтелектуальної власності.
✅ Правові механізми англійської системи права.
✅ Механізми невтручання держави в господарську діяльність ІТ компанії.
✅ Гарантії стабільності законодавства протягом 25 років.
✅ Можливості учасниками  юридичної особи з іноземною участю обирати застосовне право до корпоративного договору тощо.

Підтримка розвитку ринку транспортно-логістичних послуг в Україні

Україна рухається в бік запровадження правових механізмів для ширшого використання мультимодальних вантажних перевезень у транспортній системі і сприяння захисту навколишнього середовища через переорієнтацію значної частини перевезень з автошляхів на річку та інші екологічні види доставки. А також значно оптимізує час і витрати шляхом впровадження єдиного договору мультимодального перевезення. 
З початку 2022 р. набирає чинності закон України “Про внутрішній водний транспорт”. Незважаючи на те, що реформа внутрішнього водного транспорту тільки набирає обертів, вже за перші 4 місяці 2021 р. вантажні перевезення Дніпром збільшилися на 1,2 млн тонн у порівнянні з аналогічним періодом 2020 р.

Стимулювання розвитку індустріальних парків України

Протягом 2021-2022 рр. в Україні значно зросте обсяг прямих іноземних інвестицій в промисловий сектор економіки, сферу науково-технічних досліджень у зв’язку з запровадженням нових видів фінансових стимулів для учасників, керуючих компаній та ініціаторів створення індустріальних парків, зокрема:

  • Компенсації витрат на підключення та приєднання до інженерних мереж. 
  • Кошти на безповоротній основі для здійснення господарської діяльності у межах індустріального парку.
  • Фінансування будівництва, реконструкції, ремонту інженерно-транспортної інфраструктури для створення та функціонування індустріальних парків, а також облаштування індустріальних парків.

Гарантією отримання компаніями державної підтримки, передбаченої законом України “Про індустріальні парки” є імплементація у вересні 2021 р. норми щодо обов’язкового формування видатків у Державних бюджетах на 2022 – 2026 роках на реалізацію вищезазначених форм державного стимулювання на рівні не менше 2 млрд грн на кожен послідовний рік.

Окрім того, починаючи з 2021 р. в межах індустріальних парках можуть бути реалізовані проекти типу “brownfield”, а також проекти у сфері переробки промислових та/або побутових відходів (окрім захоронення), а вимоги до потенційних індустріальних парків були послаблені, шляхом зменшення мінімальних (з 15 га до 10 га)  та збільшення максимальних допустимих меж індустріальних парків (з 700 га до 1000 га).